Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1958 №15 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1958 / № 15 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1958 №15 Сторінка 3. УСІМ був би добрий директор радгоспу з Григорія Яковлевича Кравченка, коли б не його м’яка вдача. А то в чоловіка стільки тієї доброти й милосердя, що аж йому самому шкодить. Прийде до нього якесь ледащо, рвач, скривиться, сльозу пустить, а Григорій Яковлевич, дивись, уже і розжало бився, а урвителеві з такої вдачі прямий зиск. Прийшов, приміром, до нього комірник Лі-пинський: «Рятуйте, репетує, недостача у менеї Вісім тисяч карбованців розтринькав!..» Глянув милосердний Григорій Яковлевич на комірника і вирішив урятувати його списав «недостачу». Коли слідом Мазін біжить скарбник робіткому. Цей розтринькав дев’ять тисяч, що назбирав з робітників за відвідування кіно. Зглянувся і над цим Григорій Яковлевич. Він розміркував, що радгосп «Тарутинський» багатий радгосп. Що там, мовляв, для такого господарства дев’ять тисяч? Мізерія! Покрити розтрату Мазіна з радгоспівської каси! Та Кравченко допомагає не тільки тим, хто йому в ноги падає. У нього таке серце, що потрібну людину відразу ж приголубить і словом і ділом. Ще коли був Кравченко не директором, а зоотехніком у радгоспі «Саратський», впав йому в око старший городник Максимов Не було в того Максимова ні освіти агрономічної, ні інших даних для керівної роботи. Зате Максимов був своєю людиною. І коли Кравченко став директором радгоспу «Тарутинський», Одеської області, серце підказало йому: «Візьми Максимова й признач його головним агрономом. Він тобі пригодиться». Григорій Яковлевич не міг не послухатися голосу серця, й бездипломний Максимов став головним агрономом. Опинився без діла земляк (а злі язики кажуть, що племінник) Григорій Васильович Прилепа. І йому Кравченко знайшов хороше місце - керуючим другим відділенням радгоспу призначив. Правда, довелося поморочитися, щоб ту посаду з солідною зарплатою звільнити для Прилепи. Спочатку відкомандирували старого керуючого другого відділення т. Крас-носельського на курси. Потім посадили на його місце першого зустрічного п’яничку. А згодом п’яничку вигнали, а для «зміцнення керівництва» директор висунув на той пост вищезгаданого Прилепу. А як же старий керуючий другим відділенням т. Красносельський, який двічі був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки, одержував премії й нагороди? Він, по- з курсів, піймав облизня, бо не вернувшись лежало до нього директорове серце. Хай, вирішив Григорій Яковлевич Кравченко, й інші їздять на виставки й одержують премії. Адже посудіть самі директор радгоспу не сонце усіх обігріти не може. Тут хоч би з земляками впоратись.... Де там про гострого на язик «критика» Красносельського думати, коли з рідного села он ще й племінниця Катря Литковська приїхала. Треба ж і їй хорошу роботу дати. І дав. Десятником улаштував. Або взяти Степана Васильовича Величенка. Ні спеціальності в нього, ні освіти. А от припав він до серця директорові радгоспу й той призначив його керуючим першим відділенням. Знав Кравченко, що не для Величенка та ро бота. І послав йому на поміч свою дружину зоотехніка г " Солоненьку Олександру Василівну. вольова, енергійна, тямуща. Одра-своїх рук,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"