Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1958 №16 Сторінка 5

(Байки)
Перець 1958 №16 Сторінка 5 - Байки. ЗАСЛУЖЕНОМУ ДІЯЧЕВІ МИСТЕЦТВ В. Г. ЛИТВИНЕНКОВІ П’ЯТДЕСЯТ РОКІВ ж З поїзда його винесли на руках. Потім повезли прямо на Павлоградський завод ливарного машинобудування і почали на всі лади розхвалювати. От роботяга! потирав руки директор заводу т. Кондаков. То, може, ми його зразу ж і в цех? сказали робітники. Навіщо зразу, відповів інженер т. Трофанов. Хай відпочине з дороги... Відпочивав він день, два, тиждень. Місяць минув а він все ще відпочиває. Так непомітно і рік пролетів. Наприкінці літа керівники заводу, нарешті, згадали про нього. Вийшли на заводське подвір’я, направо глянули, наліво і заметушилися: Куди ж він подівся? Хто? Та молот. Новенький пневматичний молот, якого ми торік привезли сюди. Кинулися робітники шукати того молота і знайшли його в густих хащах бур’яну. Зраділи керівники заводу і пішли по цехах шукати місце для молота. День шукали, другий... Місяць шукали... рік... Шукали так довго, аж поки забули, що вони шукають. Тоді їм нагадала про це редакція однієї столичної газети. Забігав директор заводу. Завертівся головний інженер. Одразу визначили, де поставити молот. Зраділи робітники: техніка йде! А техніка йшла, йшла і знову десь по дорозі до цеху застряла. Діждався пневматичний молот іншого директора, та не діждався іншої долі. Поливають його по-старому дощі, обдувають вітри. а він обливається гіркими іржавими слізьми, проклинаючи той день і годину, коли потрапив до рук антимеханізаторів. Мі И'і:і Г. ТОЛОЧКО. і Мі (-V' 4-М М'1' і г ’ 1 V - М' ’! - - . - ювілярів знають хист Про Дорослі й діточки, Бо він художник-гуморист І пише казочки. І вудить рибку, І хоробро Стріля по всякім звіру... І все виходить в нього добре, І все виходить в міру! »г-М Г?л: і-і:. і: Іще й різцем майстерно, вправно Вирізує гравюри, Іще в атаку водить славно Він шахові фігури. Такої галузі нема, Де б він не встигнув!.. Бач, Тож ювіляр наш недарма Заслужений діяч. Дружній шарж О. КОЗЮРЕНКА . Чг ж* Літрова пляшка, Пробка і Вино Здружилися уже давно. Ні льох, ні темнії підвали Ніколи друзів не лякали. За дружбу їх міцну їм кожен знав ціну. Аж ось якась нечиста сила Взяла та Пробку похвалила: Мовляв, тому міцне вино, Що добре заткнуте воно! Почула Пробка похвалу, 1 їй ще більше слави закортіло. Бабах! із пляшки на балу І аж до стелі з шумом полетіла, За подвиг дожидаючи собі хвали! Але всі гості вже вино пили. Його хвалили, Порожню Пляшку ранком в магазин здали, А Пробку тут же всі забули! Мораль у байці є коротка: Хто дружбу щиру, нелукаву Обмінює на власну славу, Дурний, як пробка! Полікарп ШАБАТИН. В нього звичка не із славних: Все в кишенях держить руки То в артільних, то в державних, А то просто руки в брюки. С.…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"