ГУМОР І САТИРА

Перець 1958 №10 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1958 / № 10 / Сторінка № 9

Перець 1958 №10 Сторінка 9. Мал, В, ЛИСТРОВОГО (Харків). У колгоспі їм. Кірова, Херсонського району, загинула гніда кобила Майка. Старший ветлікар Чорнобаївської МТС Хорунжий В. В. кобилу розтяв 1 в акті написав, що в покійниці була «закупорка жовчного міхура камінням, внаслідок чого розвилась жовтуха і запалення». Грунтовний висновок. Науковий! Залишилось лише додати: з анатомії відомо, що у коней * жовчного міхура взагалі нема. Бачте, як гніда кобила ветлікаря з ніг збила. Видно, слабенько він підкований. Фініш самоГОНЩИКІВ. ДЯДЬКИ У виконкомі Йовсузької райради (Луганська область) працює чимало людей і всі вони весь свій робочий день сидять у школі. Степан Йосипович Семененко -голова райвиконкому і той цілими днями з школи не виходить. Чого б? спитати. А так просто. Сподобалося людям приміщення школи і його забрали під райвиконком. Було це ще 1949 року. А року 1956-го виконком обласної Ради прийняв постанову звільнити приміщення і передати його дітям, -СІІДЬКІІ щоб вони могли навчатися в одну зміну. Наївні діти! Вони, розуміється, і не думали, що та постанова немов той півень проспіває, а там хоч і не розвидняйся. А вийшло саме так. От уже два роки минає, як прийняли цю постанову, а райвиконком все ще живе в школі! Дяді, з школи вибирайтесь,- гукають діти, півник проспівав давно!.. А дяді ані руш. Недочувають, чи що? Включаємось у похід за економію! Обженемо всіх! хором вигукнули керівники Дніпропетровського трубопрокатного заводу ім. Карла Лібкнехта. А де ж наша копилка? Куди тії заощадження будемо складати? пролунав голос якогось скептика-одинака. Почали шукати підходящу ко-пилку. Зрештою, знайшли... З мартенівського цеху або з шлакового двору ідуть думкари на заводське звалище. А в тих думкарах під всяким сміттям лежать брили металу. Думкари перевертаються, і ті брили летять під укіс. Летять аж свистять, аж земля гуде! А внизу стоять ловці-молодці з такої організації, як «Вторчор-мет». Вони тії брили металу сортують, вантажать на самоскиди і гайда. А куди ж гайда? Та на шлаковий двір, або в копровий цех того ж таки трубопрокатного заводу. Там ловці-молодці підібраний метал продають... тому ж таки заводові. Боротьба за економію на цьому не закінчується. Ось ремонтують мартенівську піч. До печі подають думкари. їх завантажують дорогою цеглою, яка має поетичну назву: шамот, динас. Ота цегла вже не може стояти в мартенівській печі, але ж її доконче потрібно відправити на переробку, як цінний матеріал. Аж ні. Думкари, навантажені цеглою, спершу везуть на вагу, а потім тягнуть на 102 колію, щоб там розвантажити. А розвантажують вагони вручну, бо механізації і в помині нема. І поки робітники перебирають руками цеглину за цеглиною, з заводу лунає: «Давай порожняк!» Давай, так давай. Думкари швиденько перевертають і цегла летить туди ж, де й метал. А внизу стоять ті ж самі верткі вторчорметівці. Вони збирають цеглу і везуть... ну, звичайно, везуть продавати. Ціна тверда за самоскид цегли 250 крб. І…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"