Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1958 №02 Сторінка 4

Журнал Перець 1958 №02 Сторінка 4. Мал. І. АЛЕКСАНДРОВИЧА ...що дехто так у фізкультурні низи спускається. НЕ СВІТИТЬ І НЕ ГРІЄ У селі Підвисокому (Сня-тинський район на Стані-славщині) стоїть новозбудо-вана міжколгоспна електростанція. Три роки стоїть не працює. (З листа сількора). Скінчився давно будівельний процес, Три роки стоїть побудована ТЕС Дроти обриває розгніваний вітер, Обдертими стінами станція світить. Поглянеш і прикро, і дивно стає: Нікому те «світло» у вічі не б'є. П. КЛЮЧИНА. ШАНОВНИЙ ПЕРЧЕ! Подивись, будь ласка, на це фото і відгадай, що тут Він, кажуть, дуже заинятии ш кості колгоспних ланів. Якщо тобі, Перче, пощастит фотографію і спитай: невже він знято. Не відгадав? Так-от знай: перед тобою корівник колгоспу «Шлях до комунізму». Хай тебе не дивує, що на фото нічого, крім вершечка даху, не видно. То не фотоапарат винен, а винна гора, що заступила корівник. Це гора гною, кілька років зять на поле. Керівника до ком сфот резерв’ якого вже звідси не виво- йому цю іколи йо- колгоспу «Шлях нам, на жаль, пощастило, я врожай- Хто не знає в Підкамені Степана Григоровича Даниленка? Він не з тих, що з бузини лико дере, а очкуром рибу вудить. О-о-о, Степан Григорович людина бувала, метикована, не дасть собі в кашу наплювати. От і в Підкамені вже чим тільки він не був. Очолював районний комітет ДТСААФ? Очолював. Провалив там роботу? Провалив. Директорував у чайній? Директорував. І надиректорував, що в тій чайній чай був таким рідкісним явищем, як у корчмі страва з соловейкових язичків. Заходить було у чайну відвідувач: Прошу чайку скляночку! От нахаба, блискає злісно зубом буфетниця. Порядні люди оковиту глушать, а йому подавай чаю’.. Такою «роботою» своєї чайної директорове начальство, очевидно, було задоволене і поплескало директора .по плечу: Доки тобі, Степане Григоровичу, у тій чайній борщ та цибулю нюхати? Бери ширший розмах, ставай завторгом райспоживспілки! І Даниленко, вчепившись за віжки районної торгівлі, взяв таки ширший розмах. Були у крамницях Баратина, Шишківець, Голубиці, Пеня-ків гас, сіль, цукор, сита, відра? Були. Та не встиг новоспечений зав-торг сісти в торговельне крісло, як ці товари наче бугай язиком злизав. їдьте у Бродівський район або на Тернопільщину у Почаїв, радив споживачам завторг. Отак і «торгували» в Підкамінському районі, аж поки Степан Григорович хитромудро не перепурхнув у райфінвідділ старшим інспектором держстраху. Але й там завалив роботу. Та добрі дяді з райвиконкому не дали сердегу на…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"