Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1958 №02 Сторінка 3

Журнал Перець 1958 №02 Сторінка 3. Володимир Андрійович Перека-лін належить до категорії людей, яких не приваблюють далекі мандрівки. Проте його трудова книжка дуже нагадує маршрутну картку туриста. Тільки в Горлівці Володимир Андрійович тричі міняв службову адресу. Остаточно переконавшись, що горлівські шахтарі не хочуть пристосовуватись до його стилю керівництва, Перекалін покинув Горл і в-ку й ощасливив своїм приїздом Макіївку. На превеликий подив колишнього начальника шахти, колишнього начальника відділу тресту Перека-ліна, Макіївським шахтарям, як і горлівським, чомусь не подобалось, коли начальник люто лаявся і лихословив. Знову довелось шукати більш витривалих підлеглих. У цьому Перекаліну допоміг помічник головного інженера тресту «Червоногвардійськвугілля», Олександр Мусійович Маслов. Така людина, як Перекалін, для нас справжнісінький скарб! сказав він керуючому трестом Ти-бабишеву. Так Перекаліну спочатку подали руку, а далі вхопилися за нього обома руками. Що тобі обіцяють? запитала Володимира Андрійовича дома дружина Ганна Йосипівна Добренька. Шахту. Мало. Треба, щоб і мені посаду помічника головного інженера по плануванню дали. І пішов Перекалін, як пушкін-ський старик, до золотої рибки. «Золота рибка» в особі Тибаби-шева виявилась не менш щирою, ніж казкова. Одним розчерком пера Тибаби-шев передав шахтоуправління № 2 в чотири руки дружного подружжя. Першого ж дня свого керування Перекалін дав зарядку підлеглим, вибатькувавши начальників дільниць. Потім сів і почав чекати, коли вугольок піде «на-гора». Але, як не дивно, вугольок дуже повільно йшов. Штурм! Усі на штурм! подав команду Перекалін, і нові потоки брудної лайки полилися на голови підлеглих. І хоч Володимир Андрійович лаявся і штурмував дуже віртуозно, наслідки були сумними. Довелось скликати родинну нараду. Порадившись, Перекалін і Добренька вирішили дописати в зведенні півтисячі тонн вугілля. Невідомо, де і як згоріли тонни чорнильного вугілля, але те, що ні Перекалін, ні Добренька від сорому не горіли відомо всім. Проте на роботі довелось «погоріти». Ніжні руки Маслова і Тибаби-шева обережно перенесли подружжя на шахту 1 1-біс. Тут Перекалін не встиг по-справжньому розвернутися. Цьому завадив наказ міністра про звільнення його з роботи. Але вірні Тибабишев і Маслов не залишають друзів у біді. Розчерк пера, і Перекалін знову у кріслі начальника шахтоуправління № 2, на старому, нагрітому місці. І знову брудна лайка ллється потоком на голови підлеглих, знову штурмівщина, знову пуста порода примішується до вугілля з метою «підвищення» вугледобичі. Виникає законне питання: невже в Сталінському раднаргоспі не вміють відрізняти…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"