Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1958 №08 Сторінка 5

Перець 1958 №08 Сторінка 5. Мал. І. АЛЕКСАНДРОВИЧА Це я ще один гріх собі пригадав, посміхнувся таємниче Лесь. Висповідавшись, Мартович непомітно тицьнув товстуну в кулак пом’ятий папірець. Славик швиденько приклався товстими губами до пухкенької руки отця-катехіта, став на коліна. Ну, говори, раб божий, перехрестив його панотець, позіхаючи. Товстун уткнувся носом у Лесеву записку. Я... я глузував з своїх товаришів, -промимрив він з папірця, заїкаючись. Швидше, швидше,- підганяв його отець. Я списував домашні роботи... Ага... Обманював професорів... * Умгу... Курив... Ну, далі... Лазив у сад пана старости... Гм... їв у п’ятницю скоромне... Ах, ти, єретику!.. Я вкрав нотес * * в отця-катехіта, скоромовкою прочитав Славик послідній гріх і раптом поперхнувся, наче подавився сухою картоплиною. - Що-о?..’ Що ти сказав, опришку? повернувся до нього всім тілом отець-катехіт, аж сповідальниця заскрипіла зловісно. То ти вкрав мій нотес, шибенику?.. А діло було так... Якось панотець за поспіхом забув у класі «чорну книгу», в яку записував ретельно всі учнівські провини. Після перерви отець кинувся за своєю згубою, а за нею і слід пропав. Видно, хтось з гімназистів встиг її ловко приховати... Панотець і грозив, і просив все даремно: «чорна книга» наче скрізь землю провалилась... Тепер…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"