Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1958 №21 Сторінка 7

(Народні усмішки)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1958 / № 21 / Сторінка № 7
Перець 1958 №21 Сторінка 7 - Народні усмішки. КУМИ БРАГУ ПРОДАВАЛИ... ЯК Я КАВУНЯЧЕ ВИНО РОБИВ Кум Грицько та кум Семен щонеділі возили на базар продавати домашню брагу. По дорозі до міста вони частину випивали самі, а на вторговані гроші щоразу заходили до корчми. Додому вони привозили мало не дірку від бублика. Ото вже вдома перепадало їм від жінок! Щоб позбутися такого торгу, дружина кума Грицька домовилася з чоловіком, що вона йому буде купувати півкварти казьонки, якщо він увесь виторг цілим привозитиме додому. А Семенова дала чоловікові карбованця, щоб той на нього випив, коли скінчить торг, а гроші від продажу привіз цілими. Наступної неділі куми запрягли своїх коненят, поклали на вози діжечки з брагою, кухлі-мірки, торби з харчами і поїхали до міста. Від’їхавши так верст із п’ять, спинилися у балочці перепочити. Понурили, а далі кум Семен і каже: Воно не завадило б проковтнути по кухлику. Та що ти, куме, не можна. Жінка заборонила. Так тож безкоштовно, а як за гроші... А де в лихої матері грошей взяти? А ти, куме, продай мені на карбованця, мені жінка дала. Кум Грицько наточив на карбованця браги. Кум Семен випив і від- Покурили знову. А тут кум Грицько і наже: Куме, але тепер і в мене є карбованець, вточи, будь ласка, мені на нього своєї браги. Так вони один в одного на карбованця й купували, доки не поснули п’яні на возах. Сповістив В. ІОНЦЕВИЧ. (м. Золотоноша. Черкаської області). Дорогий Перче, ти звертаєшся до читачів з проханням, щоб писали тобі приказки, пригоди, казки і жарти. Та мені не до жартів, бо наробив мені клопоту кавун. Так, так, звичайнісінький кавун! А все через тих самогонників вони казали, що з кавуна можна одержати все, що захочеш: і бражку, і вино, і навіть лікер, а найкраще «первак» і на якість, і на смак. А діло було тан: говорили люди оті, що з червоними носами, а я слухав, мабуть, червоними вухами та прийшов додому, вибрав найбільший кавун, продовбав у ньому дірку, встромив очеретину, запустив дріжджами, та й обмазав тістом (їй-бо, правда, цілу миску борошна зіпсував) і поклав на тепленьке місце. Лежав мій кавун, мабуть, діб із п’ять, тісто на ньому, звісно, що засохло, та і сам він добре-таки прокис. Дріжджі в ньому своє діло роблять тиснуть, а тісто держить... І от захотілося мені покуштувати кавунячого вина чи лікеру. Взяв я того кавуна та качалку і пішов за хату, щоб жінка не бачила, бо знаю, що гриматиме за те, що я все вигадую та натискую на спиртне. Розположився за хатою в кущах. Сиджу І міркую, з якого боку починати. Міркував, міркував, та й замірився, щоб розколоти, а в цей час, мабуть, кінець тискові підійшов, бо тільки я замірився качалкою, а кавун як лусне, аж Лиско мій завив з переляку. Та й мені до сліз було, бо кавун порозвішував свої жабряки не тільки на носі, а й на вухах, мабуть, хотів затулити їх, щоб я не слухав різні теревені та не переводив гідну продукцію на гірке та вонюче пійло. Отака зі мною трапилась пригода, що соромно на весь район за той клятий самогон. В. СТРЕЛЬЧЕНКО. (м. Запоріжжя). ДІДУСЬ І СТИЛЯГА Молодий чоловіче, уступіть місце жінці, звернувся в трамваї дідусь до огрядного парубійка з крикливим галстуком і наїжаченою чуприною. Я за місце заплатив і маю право їхати…
 Народні усмішки

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"