Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1958 №01 Сторінка 9

Перець 1958 №01 Сторінка 9. Мал. І. АЛЕКСАНДРОВИЧА Ну, от і порядок! Тепер ніхто не скаже, що дорогі верстати в нас під відкритим небом. Мал. 3. ТОЛКАЧОВА Чи бачили ви коли-небудь на власні очі Михайла Никифоровича Дробота? Дехто бачив. От, приміром, колгоспники артілі ім. 40-річчя Жовтня, Джулинського району на Вінниччині. Вони ще й тепер згадують цей незвичайний день. Дивимось, розповідають вони, а на колгоспному дворі стоїть наш голова. Сам стоїть. Ніхто і ніщо його не підпирає. Дивимось і очам своїм не віримо. Мало того, що стоїть, ще й тверезим язиком віддає розпорядження: «Оці, каже, колоди на будівництво корівника, ці на свинарник і свиноферму. А цей лісоматеріал піде у нас на кукурудзосховище. Ясно?» Ще б пак не ясно! Старий колгоспний корівник уже давно потребує заміни. Птахоферма і свинарник теж ребрами світять. І кукурудзосховище колгоспові до зарізу потрібне, його вже три роки будують, та ніяк добудувати не можуть. Зраділи колгоспники, побачивши Михайла Никифоровича і почувши від нього таку приємну мову, і стали чекати, коли голова колгоспу од слів до діла перейде. Чекають вони цього й досі. А оті колоди, що їх так розумно розподілив голова колгоспу, коли тверезим був, пішли по руках. Дещо розібрали приятелі Михайла Никифоровича. Дещо одвіз він кудись за село, а куди і кому, невідомо. А дещо завіз собі на подвір’я: на будівництво власної хати. І не залишилося від того лісоматеріалу ані цурки. А було ж його видимо-невидимо. Мало що було... кажуть колгоспники. У нас торік і позаторік кукурудзи тієї теж було чималенько. А де вона? Зосталася кукурудза зимувати на полі, там добра половина її й зогнила. А хліб? Торік і позаторік озимину кінчали молотити аж навесні. Гадаєте, робочих…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"