ГУМОР І САТИРА

Перець 1958 №23 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1958 / № 23 / Сторінка № 7

Перець 1958 №23 Сторінка 7. чув у по області я Не раз під час поїздок колгоспних клубах слова: «Метод Гриценко». Коли я зацікавився, що то за метод, мені, посміхаючись, сказали: Тут недалеко, кілометрів за десять, е село Півники у ньому Ніна Гриценко проживає, клубом керує. Можете поїхати до неї, вона вам усе сама розповість. Одне скажемо користі її «метод» приніс усім нам багато. Звичайно, я поїхав до Півників. Зустрівся з Ніною. І дізнався ось про що. По-перше, колгосп цей один із кращих у районі. По-друге, лежить він недалеко від міста. По-третє, в ньому є чудовий будинок для приїжджих з прекрасною їдальнею. От цими трьома причинами Ніна Гриценко й пояснює ту драматичну ситуацію, яка рік тому виникла в колгоспі: через нестачу робочих рук зривалася сівба. Винними у всьому були... лектори. До обласного центра близько, обіди смачні, ліжка м’які все це створювало для лекторів ідеальні умови. До того ж обласне товариство для поширення знань давно мріяло якомога краще обслужити сільську місцевість. Адже як гордо звучить у звіті фраза: «... а також лекціями охоплено по області стільки-то колгоспів...»! А в Півниках ідеальні умови! Асфальт аж до самого будинку приїжджих. Обіди вищий клас. Клуб палац! Дві години їзди чудесним шосе і будь ласка! здійснюй охоп-У лення з повним комфортом. І ось один за одним до Півників їдуть лектори. Особливо багато буває їх наприкінці кварталу коли керівники товариства «підби-- вають підсумки» і гарячково проставляють у звіті цифри прочитаних у районах лекцій. Тут уже держись то «Астрономія на службі промисловості» їде, то «Система Станіслав-ського і роль МХАТу в розвитку театру», то «Збільшення виробництва труб на заводах Південного Уралу», то «Боротьба ташкентських текстильників за дострокове виконання камвольних лише сві-триразове треба ор-слухачів. п’ятирічного плану по випуску тканин». Коли б кожному лекторові жий комплект постільної білизни та харчування це ще півбіди. Але ж ганізувати аудиторію, мобілізувати А як ти їх мобілізуєш, коли йде сівба і кожна секунда на державному обліку! Спочатку завідуюча клубом Ніна Гриценко намагалася добром вплинути на товариство для поширення знань. Мовляв, нам знання потрібні, але не всі гамузом. Мовляв, в університетах навіть і то є розклад лекцій. А з другого кінця провода неслися їй у відповідь грізні слова: Треба, товариші, підтримувати популяризацію наук! А ви їх досі недооцінюєте! Несвідомо це, негаразд, а ще передовий колектив! З цього приводу ми вам надсилаємо лектора на тему «Посилення пропагандистської роботи в селах». Так то ж у с е л а х, а не в одному-єдино-му селі! відбивалася Ніна. Множина, а не однина! А-а, ви цікавитесь граматикою? раділи в товаристві. Завтра ж надішлемо вам лектора видатний спеціаліст по відмінах і дієвідмінах! «Роль суфіксів у справі...» У якій справі Ніна так і не дослухала, » кинула трубку. А лектори прибували. Становище ставало критичним. Тоді саме й народилася в Ніниній голові проста, але геніальна думка. Як і завжди в таких випадках, народилася вона випадково: приїхав ще один лектор «Використання місцевих ресурсів у будівництві портових споруд». Від колгоспу до найближчого моря було триста-чотириста кілометрів, але це не бентежило лектора йому потрібна була відмітка в посвідченні і хоча б три-чотири слухачі. Де ж ми їх візьмемо, говорила Ніна приїжджому «поширювачу знань», всі в полі! А ці? показав лектор на переповнену їдальню. Ось вони, місцеві ресурси! Що значить око спеціаліста! Правда, око спеціаліста вловило і кілька знайомих облич своїх колег по товариству, бо крім них та шефів в їдальні не було більше нікого. (Шефи прочули, що зривається сівба, й надіслали допомогу духовий оркестр і актор ську бригаду. Шефствує над нами обласна філармонія що ти з неї візьмеш?). 1 саме в цю мить Ніна почала проводити в життя свою геніальну думку. Матимете слухачів! бадьоро сказала вона і побігла до правління колгоспу. Вона примчала туди саме тоді, коли голова знемагав у боротьбі з щедрим товариством для поширення. Що хочете, те й робіть зі мною! кричав голова, а платити лекторам не буду! А ми вам уже другий тиждень безплатні лекції надсилаємо! відповідали йому. Порядком шефства! Доведеться вам підвищувати рівень своїх знань... Голова пошпурив трубку. їм птички потрібні у квартальному плані, а ми тут... Маю пропозицію! гукнула Ніна з порога. Знаю: висадити в повітря шосе і зробити його непроїжджим для транспорту! махнув рукою голова. Тоді всі лектори застрянуть у Берізках... А ми тим часом посівну закінчимо... Та коли Ніна виклала свій план, голова зрадів: Десять трудоднів тобі запишу, як пройде номер! Оце так раціоналізація! Оце так «місцевий ресурс»! Відтоді і повелося: один лектор читав лекцію, а інші лектори, оркестр і шефи-філармо-ністи слухали. Потім лекторові відмічали путівку і він сідав у залі, оркестр грав «туш», а на сцену виходив інший лектор. ...Коли про це дізналися…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"