Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1959 №17 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1959 / № 17 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1959 №17 Сторінка 2. Будильник тарабанив гарячково, настирливо... Доки Акакій Спиридо-нович, обпікаючись, сьорбав каву, заклопотана дружина засовувала йому в кишені бутерброди, окуляри, хусточку, а в портфель конспекти лекцій, тези виступів, матеріали наукових досліджень, різну допоміжну літературу. У тролейбус Акакій Спиридонович вскочив тоді, коли двері з погрозливим грюком зачинилися. І хоч у тролейбусі був тільки професорів тулуб, а ноги залишилися зовні, професор встиг продуктивно використати час, переглянув конспекти лекцій і навіть зробив деякі цікаві нотатки. До університету Акакій Спиридонович прибіг з запізненням. Студенти чекали на нього. Вони підхопили професора на руки і понесли в аудиторію. Нарешті, вони слухатимуть лекцію з уст самого професора, а не його вихованців, як це бувало щоразу. Акакій Спиридонович у них викладав, керував кафедрою, готував аспірантів, завідував лабораторією, провадив наукову роботу. Годі, годі вам! одмахнувся розчулений професор і, звільнившись від обіймів, витер хусточкою непрошені сльози. Давайте почнемо. У моєму розпорядженні... (професор глянув на годинника) рівно дві хвилини. О десятій нуль-нуль я мушу бути в редакції наукового журналу. Отже, сьогодні за мене читатиме вам лекцію... Знову?! загули невдоволені голоси, та професор був уже далеко. Редактор іде! загомоніли співробітники редакції наукового журналу, побачивши у вікно знайому округлу постать, що котилася просто до будинку редакції. За хвилину професор похапцем переглядав підготовлені в номер матеріали і вирішував їх долю. Не піде! Скоротити! написав він на фото одного з співробітників журналу... Взяти в траурну рамку! написав на матеріалі про підготовку молодих кадрів. год Співробітники тільки очима кліпали. З редакції Акакій Спиридонович чимчикував у лабораторію однієї з наукових установ, а звідти на засідання вченої ради університету. Дома увечері професорова дружина, як звичайно, закутала йому голову мокрим рушником. А рівно о 8-й годині ранку будильник знову тарабанив гарячково, настирливо і все починалося спочатку. А оце днями з Акакієм Спиридоновичем трапилася дивовижна історія: замість того, щоб читати наукову лекцію, він раптом закукурікав з кафедри і запитав солоденьким голоском: А хто з вас, дітки, хоче казочку послухати? Виявилося, що Акакія Спиридоновича ублагали працювати ще й консультантом вихователів дитячих садочків. Закукурікаєш, коли на тебе в один час у кількох установах чекають. А доба ж тільки 24 години має. І ніяк її, кляту, не розтягнеш. А за ті 24 години треба і відпочити, і вітаміни проковтнути і прочитати що-не-будь, і до роботи підготуватися. От і доводиться Акакію Спиридоновичу вертітися, як білці в колесі: кругом-бігом-наввипередки. Добре, коли б Акакій Спиридонович був у тому віці, коли до дівок через паркан «Ка-хи!» вигукують. А коли ж Акакію Спиридоновичу вже давненько за сьомий десяток перевалило і тягне, дуже тягне наукового дідуся влітку на сонечку, а взимку на гарячій печі кісточки погріти. А коли ти їх погрієш, як у Акакія Спиридоновича і науковий журнал, і кафедра, і аспіранти, і лабораторія, і... та ще раз «і»... Не віримо! скаже читач. Акакія Спиридоновича ви вигадали. Немає в наш час таких «роботяг». Вигадали, кажете? Ну, тоді слухайте: Е Вісім професорів Київського політехнічного інституту працюють за сумісництвом у різних наукових закладах міста, не маючи на те дозволу директора інституту. Без відома і дозволу ректора Київського державного університету обіймають по кілька посад крім основної, сім професорів університету Більше двадцяти викладачів педагогічного інституту ім.…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"