Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1959 №14 Сторінка 4

(Народні усмішки)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1959 / № 14 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1959 №14 Сторінка 4 - Народні усмішки. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА ХВАЛЬКО ПИЛИП Жив собі на світі парубійко. Звали його Пилип. Купив наш Пи лип собі годинника і чо ти добря чІ на рипах І захотілося йому пе- ред дівчатами похизуватися. Одного разу іде наш хвалько селом. А біля клубу дівчата стоять, про те, про се розмовляють. Тут де не взявся собака і давай на хвалька гавкати. Пилип мовчав-мовчав, а коли порівнявся з дівчатами, повернувся до пса і голосно, щоб дівчата почули, сказав: Геть звідціля, а то як дам оцим чоботом, то по моєму годиннику (при цьому він глянув на годинника) ти рівно через десять хвилин здохнеш. Повідомив М. КУЛЬБАЧНИЙ. Хмельницька область. У СУБОТУ Прокиньтесь!.. Ви забули, що сьогодні «короткий» день. ГОРОДОПРОХОДЕЦЬ БУЛО ТАКЕ, БУЛО... Було це ще до революції. Один багач захотів розважитися й оголосив: «Хто розкаже мені таке, чого й на світі не було, тому віддам половину свого багатства». І ось почали приходити до багача різні підпанки, ласі на поживу. Один з них і каже: Чи знаєте ви, що в мене в господарстві півень яйце зніс? А багач йому: «Буває таке, бу- вй Уже сім років знемагають у нерівній боротьбі Хмельницький облвиконком, Хмельницька міськрада, міськкомунгосп, прокуратура, міліція. Сім років точиться запекла боротьба на плацдармі площею 0,03 га у дворі будинку № 26 по вулиці Червонокозачій у місті Хмельницькому. Громадянин Ох-рій відгородив той плацдарм височенним тином, який не кожна пти- Лаври знаменитих землепроход-ців, певне, довго непокоїли начальника інвентарбюро т. Львова. Доля визначила йому місце роботи у Ромнах, Сумської області. А землі роменські давним-давно пройдені, немає біля Ромен хащів непролазних, тайги дрімучої. Немає ні в Ромнах, ні на околиці такого місця, щоб там сокирою прорубувати нову дорогу доводилось. А прорубати тую дорогу в хащах т. Львову конче хотілось. Довго хотілось і таки зумілось. Роль непролазних хащів зіграли городи і садки громадян Дя-ченка, Бороди, Омельченка, Чер- чинця, які мешкають на вулиці Першотравневій. Траса Львова пролягла через картоплю та полуниці, через смородину та вишні. Огорожа на дорозі вали огорожу, ворота заважають знімай ворота. Топчи, врубуйся, прокладай нову дорогу, бо на ту дорогу хоче ступити ліва нога Львова. І потоптали, і порубали. Пролягла дорога через садки-городи. Може ступити ліва нога Львова, може права. Яка захоче. Домігся Львов свого, проклав дорогу. Тепер сидить, спочиває й очікує, що Роменські міськрада та райрада відзначать його заслуги. Другий подумав та: А чи знаєте ви, що в мене дома на вербі груші вродили? А багач І цьому відповідає: «Бу- ває таке, буває...» Аж ось приходить до багача убогий селянин з міркою в руках. Чи не забули, каже, ви, пане, що торік у мене мірку золота позичили?…
 Народні усмішки

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"