Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1959 №11 Сторінка 7

Перець 1959 №11 Сторінка 7. ОДИ, МЕДАЛІ і моделі: V; ВИРОБНИЧІ* ПЛАН МА ШВИДКО НАКАЗИ ПИШУТЬСЯ... До Будинку мод нас привела весна. Ми не були запеклими модниками, або, як кажуть, стилягами. Але нам хотілося одягтися пристойно і красиво. Весна ж! Гостинний адміністратор познайомив нас із свіжими журналами мод, допоміг вибрати два скромних, але красивих і модних костюми, і передав, як кажуть, з рук у руки готовому до послуг продавцеві. Продавець був справжнім поетом своєї справи. Про лінії і складки костюмів він промовляв так, як не кожен лірик співає про солов’їв і зорі. Він допоміг нам підібрати тут же, в магазині галстуки й шляпи, які так чудово пасували до нових костюмів. Ми вийшли з Будинку мод зачаровані прийомом, асортиментом, обслужуванням... Де? Де ви знайшли в Києві такий Будинок мод з продавцями-поетами? спитають нас читачі. Адреса? Адреса? Будь ласка. Київ, Хрещатик, 27 або площа Калініна, 4. Дурниці! знижуть плечима читачі. Ми там не раз були, але нічого подібного не бачили... Дивно! А ми бачили. Правда, не в натурі, а на папері. У наказі за № 132 92 від 25 березня 1957 р. міністра торгівлі УРСР т. Сахнов-ського і колишнього міністра легкої промисловості УРСР т. Костенка. Це був день народження на Україні дев’яти Будинків мод, в тому числі двох у Києві. «У Будинках мод, було ясно написано в наказі, забезпечити зразковий показ товарів та обслужування покупців, організувати консультації, лекції, бесіди, а також показ та продаж журналів мод, проспектів тощо. У Будинках мод організувати продаж супутних товарів (головні убори, сумки, рукавиці, кашне), що відповідають фасонам та модам одягу». Будинкам мод за цим наказом було надано широкі права, зокрема право замовляти для себе нові фасони одягу. До них прикріпили найкращі швейні фабрики республіки. Коротше кажучи, все нове в одязі повинно було приходити до споживача через Будинки мод. Усе це написано пером. А написаного пером, як відомо, не витягнеш і волом. У Міністерстві торгівлі і в управліннях легкої промисловості раднаргоспів два роки тягли та так до діла і не довели отой поетичний міністерський наказ. Насправді ж асортимент одягу (особливо чоловічого) та обслужування в Будинках мод нічим не відрізняються від асортименту та обслужування у звичайних магазинах «Текстильшвейторгу». І тут і там роками "бачиш одні і ті ж застарілі моделі костюмів, пошиті з мало-привабливих матеріалів, без уваги на вік людини, на її ріст, на її смак. І тут і там часто чуєш остогидлу відповідь: «На вас підібрати нічого не можемо... Загляньте через тиждень...» Таким є Будинок мод не на папері, а на ділі. Що й казати некрасива мода! костю всі РОЗМІ Київський трест швейної промисловості медалей за свою роботу ще не одержував. Але керуючий трестом т. Гаєвський не без підстав може похвалитися, що швейна промисловість столиці виробничий план не тільки виконує, а й перевиконує. Згодні: плани перевиконує. Продукцію торгівля бере. Продає... Але що продає? Це не казка і не фантазія, що таке, наприклад, солідне швейне підприємство, як фабрика ім. Горького. яка шиє чоловічі костюми, у 1956 р. пошила їх з матеріалів високої якості на 22 мільйони карбованців, а в 1958 році лише на 8 мільйонів. Чому? А тому, що з ними багато клопоту: і про матеріал подбай, і на обробку кожного костюма висококваліфікованого майстра постав. А звичайний костюм пустив на потік, він (потік) і винесе всю продукцію валом... Щождо асортименту.. Із замовлених на І квартал 3.200 костюмів нових моделей фабрика пошила лише 1.093. А замість 4400 костюмів, так званої, перехідної (читай старої!) моделі пошила 6.355! Уто- абриці в потоці стару свою славу, а нової так і не пили, як бачите, на зажили! У директора фабрики ім. Горького Олександри Григорівни Сачко-вої зразу і відповідь на це знайдеться: «Нові моделі потребують від- одержуйте їх більше. Натискуйте на трест 2 раднаргосп, зв’язуйтеся безпосередньо жіночого та дитячого одягу «Україна». Навчіться у неї одержувати від ФІГУРИ ІДЕАЛЬНІ І РЕАЛЬНІ Є в Києві ще один Будинок. Але вже не мод, а моделей. Тут народжуються оті різноманітні моделі красивого одягу, якого, на жаль, не знаходиш у Будинках мод. Створюють їх висококваліфіковані худож-ники-модельєри, закройщики і першокласні кравці. І шиють ті зразки з матеріалу, який усіма своїми показниками підходить виключно до даного фасону. І приміряють пошите не на яку-небудь звичайну, а на ідеальну фігуру спеціально підібраного демонстратора. Костюм той показують на виставках, високим гостям і делегаціям. Високі гості аплодують, художні ради схвалюють, а споживач чомусь тих моделей у магазинах не знаходить. Чому? Та тому, що від моделі до масового пошиву, як від землі до неба, хоч у наш час відстань до неба уже можна подолати хорошою ракетою набагато швидше, ніж відстань од Будинку моделей до найближчої швейної фабрики... Пошита із спеціального матеріалу на ідеальну фігуру демонстратора модель так і залишається моделлю. Перенесена на фабрику, втілена в іншому матеріалі…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"