ГУМОР І САТИРА

Перець 1959 №04 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1959 / № 04 / Сторінка № 3

Перець 1959 №04 Сторінка 3. у біса балет. Це, здається, зі з пап-«Живе-до них Чи Ні, що паркет, але хотів прокон-тямущою людиною. Ви не він так кривиться та підтан- пригадалося, що у таких випадках колись на старій Запорізькій Січі: невміння, говорили там, деруть мабуть, рацію славні хлопці-запо- пожвавішав Іван дрібниця. При догле- Спро-ж ви, ще не знаєте ви, що таке Запорізька «Січ»? мабуть, не знаєте. Запорізька «Січ», сказав мені Сергій Петрович Василевський, головний архітектор Запоріжжя, це те місце над Дніпром, де січуть, рубають, кришать і... варять смачний український борщ. Одне слово, ресторан з такою романтичною назвою, пояснив Іван Олексійович Позд-няков керуючий трестом «Запоріжбуд». Між іншим, хвастовито додав він, цей ресторан спорудив наш трест. Може, зайдеш, Перче, помилуєшся? Правду кажучи, мене не дуже тягло до ресторану. Хотілося глянути на нові житлові квартали міста, нові багатоповерхові будинки, які щороку виростають буквально сотнями. Чудові будинки! захоплено вигукнув головний архітектор. Один з них, Перче, ось перед тобою. Внизу ресторан «Січ», а вгорі, на всіх чотирьох поверхах квартири робітників та службовців «Запоріжсталі». А всередині він теж такий красивий? Аякже! Ми, запоріжбудівці, завжди дотримуємося святого правила: що на вітрині те і в магазині. Керуючий трестом хотів сказати ще щось, але його перебила чиясь несподівана репліка: Ой, бре... Цю репліку подав продавець магазина, що розміщений в цьому ж будинку. Вибачайте на слові, брешете ви, Іване Олексійовичу, окозамилюванням займаєтесь, уточнив він. Окозамилюванням, кажете! скипів т. Поздняков. Інтересно. А факти?! Факти у вас є? Є. Точні факти. Прямо з стелі. І взявши Івана Олексійовича за руку, продавець завів його до магазина. Хіба ви не знаєте, що тут, у магазині, обвалювалася стеля? Цього Іван Олексійович не знав. Після того, як будинок здали в експлуатацію, продовжував продавець, стеля в магазині обвалилася тільки раз, а в сорока п’яти квартирах, що над магазином, вона встигла обвалитися вже по два-три рази. Чи від сорому, чи від чого іншого Іван Олексійович кулею вилетів з магазина. Наздогнали ми його аж на Спортивній вулиці. Тут, перед будинком № 9 нас і Івана Олексійовича перестрів столяр Яків Павлович Коваленко. І от зайшли ми всі до будинку № 6 по вулиці ім. Сорокаріччя Радянської України. Іван Олексійович ступив кілька кроків і, на превелике своє здивування, відчув, що у нього появилася якась пружна, танцююча хода. Що це ви, товаришу Поздняков, балетний номер репетируєте? Який там паркет. І я гадав, сультуватися з знаєте, чому це цьовує? Керуючий трестом мовчав. Говорив лише господар квартири. Ну, що? Впізнаєте свою роботу? А ці балконні двері покручені впізнаєте? буйте відчинити або зачинити... Куди куди, Іване Олексійовичу?! Я ж вам всі крученики показав!.. Але показувати було вже нікому... Та правду люди кажуть, що одна біда сама не ходить, вона за собою лихо водить. Не встиг керівник «Запоріжбуду» заспокоїтись, як на нього звалилося нове нещастя. Він раптом зблід і схопився за груди. Що сталося? кинувся я до нього. Серце? Ні, Перче, вигукнув він, Гуров!!! Начальник житлово-комунального відділу «Запоріжсталі» т. Гуров біг нам назустріч і потрясав якимсь грубезним пакунком. Що ж це таке?! гукав він, звертаючись до нас. Я питаю вас: що це таке?! Оскільки всі мовчали, я спробував відповісти на запитання, що так цікавило т. Турова. - Це папка, сказав я. Звичайна канцелярська папка, напхана паперами. Ні, це не звичайна папка, категорично заявив…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"