ГУМОР І САТИРА

Перець 1959 №10 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1959 / № 10 / Сторінка № 3

Перець 1959 №10 Сторінка 3. Фейлетон цей розрахований на тих шановних товаришів, які почали відставати з арифметики та географії. Ми певні, що товариші, про яких Ітиме мова, в свій час добре встигали з цих предметів I носили у своїх табелях на радість матусям I татусям п’ятірки I з арифметики, і з географії. Як же ж могло бути інакше? Хто б їм без таких знань у майбутньому довірив керівництво важливими державними установами? Але минав час, I різні господарчі турботи заступили місце знанням чотирьох правил арифметики і географії рідного краю. Тоді ж то й виникла потреба написати цього фейлетона. Проте перш, ніж перейти до цифр (а цифр буде доволі, бо що ж то за арифметика без цифр?), хочеться змалювати таку трохи фантастичну картинку, яка на перший погляд має досить далеке відношення до суті справи. Візьмімо якогось абстрактного Івана Івановича, що проживає в якомусь абстрактному місті, де немає ні річки, ні річечки, ні озера, ні озеречка. А Іван Іванович завзятий рибалка. Хлібом його не годуй, а дай посидіти на бережку, та підсікти якого-небудь судачка чи коропчика. Що ж робити в такому випадку? І ось що робить абстрактний Іван Іванович. Бере він свою рибальську снасть, сідає на поїзд І їде у місто, де є річка. Ну, хоча б у Київ, до Дніпра. Там десь на березі, накопавши хробачків, наживлює їх на гачки, закидає вудки І, залишивши біля вудок свого заступника, поїздом-таки повертається додому. Не хоче абстрактний Іван Іванович очікувати, заким тая рибка клюне. Він на цей випадок заступника залишив. І от рибка почала клювати. Заступник підсікати н не має права, йому таких повноважень не залишили. Змушений заступник бити телеграму: «Приїздіть, клює». Іван Іванович, телеграму одержавши, сідає на поїзд, приїздить, біжить до Дніпра І підсікає. А витягнувши рибку, знову наживлює гачка і повертається до свого рідного міста чекати нової телеграми. Дивовижна історія, правда? Та хай йому грець, тому дивакові абстрактному Іванові Івановичу! Він хоч свої гроші витрачає, І кому яке діло, в яку копієчку йому кожен судачок влітає?! А от у Києві, по вулиці Червоноармійській, 65, міститься зовсім не абстрактний, а дуже таки конкретний Вугільно-паливний комбінат Київського раднаргоспу. Очолює його абсолютно реальний Олександр Степанович Чернєгов. Має він двох заступників теж абсолютнісінько реальних. А всього в комбінаті налічується 79 реальних штатних одиниць з місячним фондом зарплати в 110.000 карбованців, та ще відділ постачання того ж таки комбінату має 26 реальних штатних одиниць з місячним фондом зарплати в 27.300 карбованців, та ще управління вантаження, транспорту І зв’язку 13 штатних одиниць з фондом зарплати 15.400 карбованців. А про торфотрест при комбінаті 55 переважної більшості під-раз ти назвався комбінатом рондом то мусиш керувати нижчестоячими штатних одиниць 46.000 карбованців) та про проектну контору (8 штатних одиниць 9.000 карбованців) не будемо згадувати. Ну, цифр, здається, досить, можна взятися І до арифметичних вправ. Перше питання задачі таке: скласти всі оті тисячі зарплати І помножити їх на дванадцять. Це для того, щоб мати уяву про те, в яку копійку щороку влітає державі цей комбінат. Розв’язавши це питання, можна взятися до географії. Більшість найважливіших підприємств комбінату міститься в Кіровоградській та Черкаській областях. Не обов’язково мати п’ятірку з географії, щоб зрозуміти, що комбінат з усіма своїми штатними одиницями міститься значно північніше ві приємств. Але і маєш начальника з заступниками I сотні пів тори штатних одиниць з відповідним зарплати, (навіть на географічній карті) підприємствами хоч би там що. От і доводиться тут користуватися досвідом абстрактного Івана Івановича. Доводиться їхати на підприємства (переважно в Олександрію), наживлювати хробачка на гачок (будем вже до кінця користуватися термінами Івана Івановича), а тоді повертатися до Києва і чекати, коли ж воно клюне. Ну, само собою, повинен же хтось бути на місці і за поплавками стежити, щоб у потрібний момент вдарити «блискавку»: «Приїздіть, клює». Про це потурбувалися, І біля підприємств виросли трести «Олександріявугіл-ля», «Димитроввуглебуд» в місті Олександрії, Кіровоградської області, та «Ватутінвугілля» в Черкаській. Який же може бути трест без штатних одиниць і які можуть бути штатні одиниці без фонду зарплати? І про це потурбувалися. Так у трьох трестах з’явилося ще півтораста штатних одиниць з загальним фондом зарплати 219 тисяч на місяць. Радимо повторити (повторення завжди було матір’ю навчання) попереднє питання тобто помножити 219 тисяч на дванадцять місяців І скласти докупи обидва результати. Тоді ви матимете повну уяву, у що вскакують державі І комбінат, І трести разом. Вже сама ситуація склалася так, що арифметика і…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"