Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1959 №21 Сторінка 9

Перець 1959 №21 Сторінка 9. Мал. В. ЗЕЛІНСЬКОГО ВОДИЧКА БІЖИТЬ, А РИБКА ЛЕЖИТЬ Пам’ятаєте того дивака, який хотів ложкою річку висьорбати, щоб потім рибки покуштувати? Скажемо зразу, що лісничий Ірпінського лісництва Волошин і директор Київського мехлісгос-пу Власюк на нього зовсім не схожі. Куди тому небораці до них! Недалеко від робітничого селища Стоянка, в мальовничому лісі, весело виблискував своїм дзеркалом чималий ставок. Дуже гарний ставок. Його навіть називали маленьке озеро Ріца... І от з якогось часу Власюк і Волошин не могли спокійно пройти по березі ставка, щоб не замислитись: «А що ж воно там у воді плаває? І яке ж то воно на сковороді буде?» Вудки були забраковані відразу, як знаряддя малопродуктивне. Треба було знайти якийсь радикальний спосіб, такий, щоб і не замочитися і рибки наловити. Власюк і Волошин такий спосіб знайшли. Виявляється, що можна не тільки відділити рибу від ставка, але й навпаки. Досить тільки дамбу зруйнувати, як ставок стане сам по собі, а риба сама по собі. Дамбу зруйнували. Пішла вода у річку Ірпінь, а риба залишилася на місці. От і все. Збери її в кошик. Ну, для Волошина і Власюка це вже не важка робота упоралися! Було собі маленьке озеро Ріца і не стало його. Ще в 1958 році дамбу зруйнували, а от відремонтувати її охочих нема. Шкода, що Києво-Святошин-ська райрада не воздала належно рибалкам - раціоналізаторам Власюку і Волошину. Адже вони заслужили! Певне, товариші з райради настільки здивовані розмахом риболовів, що слів відповідних від подиву знайти не можуть. ЧОРТМЕТ ЙОГО ЗНАЄ... Приїхав у село Поляна, Золо-чівського району, представник Львівської контори «Головвтор-чормету» Сопов. Приїхав, зайшов…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"