Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1960 №02 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1960 / № 02 / Сторінка № 5
Перець 1960 №02 Сторінка 5. НА ПРИЙОМІ У ЛІКАРЯ АНТОНА ПАВЛОВИЧА ЦЕХОВА Новий чеховський водевіль «Освідчення» тодішні глядачі сприймали, як чудовий фейєр-верк блискучого гумору. Стіни театрів здригалися від вибухів нестримного сміху, від вигуків схвалення і бурхливої хвилі невгамовних оплесків. У Петербурзі говорили, що навіть тупоголовий йолоп у короні Олександр III, побувавши на одній з вистав, поблажливо кинув комплімент на адресу автора. Цехова про це поспішив повідомити прислужливий секретар журналу «Осколки», фейлетоніст В. В. Білібін. Чехов з властивим йому гумором іронізував з цього приводу: «Чекаю на «Станіслава» та на призначення членом Державної ради». Можливо, ці факти читачам відомі. Зате напевне невідомим залишився інцидент, зв’язаний з постановкою «Освідчення» в Сумах. Дозвіл на публічні вистави в повітових містах у дореволюційні часи давали справники. У Сумах наприкінці 80-х років таку посаду обіймав «колезький радник» Роман Іванович Алфьоров людина з надзвичайно бундючною поставою і з дуже кумедною звичкою раз у раз ні до ладу, ні до прикладу вставляти у свою мову причепливі слова-паразити: «мамуся», «і тому подібне», «от іменно»... Так у місті й прозвали справника: «Мамуся з тому подібним» Влітку 1888 року А. П. Чехов жив на дачі в околиці м. Сум, у садибі ліберальних поміщиків Лінтварьових. Тут йому багато розповідали про цього екстравагантного справника й про його комічні звички. А через якийсь місяць після цього Чехов, повернувшись до Москви, написав своє «Освідчення», герой якого поміщик Чубуков, точнісінько так, як сумський справник Алфьоров, мало не кожну свою фразу оздоблював зайвими словами: «мамуся», «і тому подібне», «от іменно». Отож, коли в сумському театрі вперше поставили новий чеховський водевіль і на сцені з’явився поміщик Чубуков з своїми незмінними словами-приповідками, в залі знявся неймовірний регіт, він посилювався з кожною новою реплікою Чубукова, а далі почав супроводжуватись спочатку поодинокими, потім дружними вигуками мало не всієї зали: БУРІННЯ КИШЕНЬ Алфьоров!.. Алфьоров!.. Бундючний справник, сидячи попереду всіх на спеціально призначеному для його особи парадному кріслі, почував себе неначе карась, підсмажуваний на гарячій сковорідці. А позаду, не стихаючи й на хвилину, лу- нали вигуки розпаленої учнівської молоді: Біс,…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"