Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1960 №06 Сторінка 7

Перець 1960 №06 Сторінка 7. Мал. БЕ-ША їздили колись ио ярмарках цигани і менжували кіньми. Продавав циган шкапу з розбитими копитами і купував шкапу сліпу на одне око, щоб на другому ярмарку продати сліпу і купити беззубу. Така велася «комерція». Великих баришів циган від цього не мав, проте він завжди був «при ділі» і завжди мав так звану «живу» копійку. Тепер про такого цигана можна хіба що в книгах прочитати, бо покінчили цигани з кочуванням і осіли в містах та селах. Трудяться. Знову ж таки гужовий транспорт тепер не дуже великою популярністю користується. А особливо в Києві. По Хрещатику парою гнідих не дуже прогуляєшся. Але любов до менжування транспортними засобами залишилася. Циганська професія не вмерла. Вона просто, так би мовити, знайшла нове застосування на технічній основі. Микола Андрійович Малютенко, завідуючий базою матеріально-технічного постачання управління капітальних ремонтів при Київській міськраді, на конях не знається. Цигани могли б йому збути сиву кобилу за рисистого жеребця. Зате Микола Андрійович, як і личить завідуючому базою матеріально-технічного постачання, знається на машинах. Тут він може і в зуби... пробачте, в радіатор заглянути,…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"