Журнал Перець
ГУМОР І САТИРА

Журнал Перець 1960 №12 Сторінка 2

Журнал Перець 1960 №12 Сторінка 2. «X Р и ст и я н и» Мал. Л. КАПЛАНА Ось бач. який я Який гультіпака, пустив на коли к и й. Подейкують, Аллену Даллес вутого Джона ' повіли, і рає мелодію, обстановка полеміки не вигукнув, як азартний гравець скачках, коли що, су, братцеві пресло-Фостера Даллеса, дещо музикант «10-10» лідби-затишна, передбачається», то на старту скакуна, на Давай, давай. жене до жокей якого лоставле- Френсіс! МолО' дець, Френсіс! О'кей! Потираючи від задоволення руки ватажок американського центрального розвідувального дзигою ззкружляв крутила був піти в якийсь досночистий танець, хоча Г «джіттербач». Молодець, Френсіс! Я його жилах по ним радість. б навіть управління Він готовий шалений не на по-цю тече Він правда, милився, вибравши операцію. У нього кров стопроцентного шпигуна, здібний І відчайдушний, дорогий, чортів син, дві п’ятсот доларів на місяць та ще й преміальні на сума. Добрий настрій не покидав Даллеса і пізніше. Як масажистка пе; ребирала пальцями його дряхлі м’язи, виминала шкіру та кулачку-вала величез- радикулітний поперек, зрідка покректував і рив якусь бадьору пісеньку, жистка діло в збити і настрій у Даллеса був довий, Він на відстані 20 кілометрів від землі і почував себе Правда, щось але то нічого, який його життям. Скафандр дещо обме- Мзса-своє і намагалась робити такт мурликанню, щоб не пацієнта з його настрою. А настрою. А дійсно чу- мрійливии. шугав високо у піднебессі. вільно, я здавлювало го кисневий апарат, живить легені, сторожує над груди, Будьте християнами, діти мої. Коли доб’єте цього негра, помоліться за упокій душі його! Гангстери в сутанах але навіщо крутити го-Небезпеки ніякої нема, артилерія нічого йому не вдіє, радянські винищувачі такої висоти не досягають, слідкувати за наземними цілями теж немає потреби. Ось зараз він дійде до заданого пункту, натисне на відповідні ’ і все, що є на землі, буде Військові і про-залізничні вузли, система площад- йому ловою? рухи головою, , власне кажучи, натисне на відповідні Тихе італійське містечко Мадза-рІнно оповили вечірні сутінки. Побожний сеньйор Анджело Каннадо став перед розп’яттям Ісуса Хрис-та І почав творити вечірню молитву. Він просив у сина божого небагато просив, щоб його сім’я була жива і здорова та щоб мала вона вдосталь макаронів, змащених маслом. мотів прокляття і зник, яко тать у нощі. Минуло кілька днів. І ось глухої ночі до квартири сеньйора Анджело вдерлися бандити у масках. Вигукнувши: «Кайся, грішнику!», вони вбили Каннадо. Убили на очах його сім’ї... Сеньйор Анджело так захопився молитвою, що й не чув, як хтось гупав у двері. Коли дружина відчинила їх, до кімнати зайшов старий чернець з сусіднього капуцинського монастиря падре Кармеліо. Поквапливо привітавшись, падре Кармеліо почав розповідати, з чим він прийшов, точніше кажучи, за чим прийшов. Сеньйор Анджело! вигукнув падре. Нехай свята діва Марія боронить вас від лиха. Ви, звичайно, знаєте, що в нашому містечку Мад-зарінно таємниче діють «браві» (розбійники). Знаєте і про те, що вони вимагають від жителів сплачувати їм контрибуцію. Ось і зараз оті дияволи в людському образі примусили мене старого піти до вас, сеньйоре, і одержати для них 10 мільйонів лір. Почувши останні слова, сеньйор Анджело Каннадо скрикнув: Свята Марія! У мене зроду не було таких грошей. Чортом вертівся падре Кармеліо біля сеньйора Анджело, щоб виманити гроші, але нічого не добився. Вишкіривши гнилі зуби, він пробур- Як же далі буде розвиватися оце оповідання з життя середніх віків? запитає читач. Ні! Ми описуємо сучасні події, свіжі. Сеньйора Каннадо було забито не алебардою, а пострілом з «лу-пари» бандитського обріза. Не встигли поховати нещасного сеньйора, як до його вдови прийшов той же монах падре Кармеліо і знову почав вимагати грошей. Зійшлися на тому, що вдова зобов’язалася виплатити у розстрочку три мільйони лір. Отак невідомі гангстери тероризували населення містечка Мадза-рінно. Вони розсилали листівки з вимогою сплатити їхнім довіреним особам сотні тисяч, а то й мільйони лір. Непокі рних убивали, палили їхні будинки. А довіреними особами були чотири падре: Кармеліо. Вененціо, Агріппіно І Вітторіо, Тане в тому містечку Мадзарінно творилося, що власті змушені були почати слідство. Нитка повела їх до капуцинського монастиря. Коли до святої обителі прибув слідчий, його зустріли там не калатанням дзвонів, а пострілом з «лупари». Представника влади було тяжко поранено. Виявилося, що під виглядом невідомих «браві» діяли святі отці з монастиря, що здирали вони гроші з населення і клали їх до власної торби. Недарма сказано, що в слуг божих очі завидющі, а руки загребущі. Ченці і бога в монастирях продають. Так воно й було в даному разі. Гангстери в сутанах використовували таємницю сповіді, щоб довідатись, хто з віруючих має добрі гроші. А довідавшись, зразу ж посилали необачному листа з наказом віддай ліри! А не віддаси смерть! Було знайдено в монастирі і машинну, на якій оті листи друкувалися. А верховодив благочестивими бандитами 80-річний падре Кармеліо. Йому давно б уже торохтіти кістками в пеклі, а він он що витворяв на землі! Отак орудують вірні сини Ватікану. Це не якісь там прості бандити з битого шляху, а справжні рекетири великі гангстери. На екрани кінотеатрів Італії вийшов фільм «Солодке життя». У цьому фільмі показано розклад аристократичної наволочі, її розпусту. І дивне диво: Ватікан категорично заборонив католикам дивитися «Солодке життя». Лейб-орган Ватікану «Оссервато-ре Романо» ні слова не сказав про гангстерів у сутанах, а коли дійшло до фільму, то аж запінився від люті: не можна, мовляв, показувати людям бруд Рима адже Рим свята столиця католицизму». Л. ГРОХА. важелі, у нього на плівці, мислові об’єкти, аеродроми, бензосховища, протиповітряної оборони, ки для запуску ракет все те, що є його маршруту стане відомим роз- глибокою таємницею, в межах відувальному управлінню Пентагону, принесе йому ще більше слави й грошей. А згодом буде прокладено нові маршрути і вся радянська територія буде проглянута в потужні, чутливі об’єктиви фотоапаратури. Вони хай собі хизуються фотографуванням Місяця, а ми фотографуватимемо їх землю, єхидно всміхнувся Даллес і повернувся догори І все це його ство у не як курчат, ські жінки затримують їх. А тепер, з висоти 20 тисяч метрів, він шпигує собі Свердловська ще і ще раз Кіров, а далі Мурманськ... З легкими животом. все Звичайне шпигун- має, це він. Аллен Даллес, заслуги. Радянському Союзі успіху виловлюють шпигунів, навіть піонери і сіль- як Долітає до важелі, на завгодно. натискує на робить поворот на Архангельськ, мріями, містер Даллес! При масажі дамою (хай і старкуватою) і під впливом віскі під- вулиці антиамериканської діяльності, його згною в тюрмі, вилазку американської реакції. Це був удар грому. З Алленом Далле-сом щось скоїлось, I до нього негайно викликали відомого доктора Майкла Міллера з психіатричної лікарні святої Єлизавети. Тим часом почалася метушня на 17-й вулиці у Вашінгтоні, в державному департаменті, на херстівському газетному базарі. Негідник той Пауерс! репе-у нестямі Даллес. Я його КАЗАННЯ ПРО КАЗАН те телятко. Кажуть, мрії в Америці податку…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"