Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1960 №04 Сторінка 2

Журнал Перець 1960 №04 Сторінка 2. Так, у добрий час почала донецька Костянтинівна свій похід за 200 пудів зерна з гектара на круг. Який маяк змагання запалила Рязань!.. І нові потужні ракети націлюються на планети сонячної системи... І всеможець-народ розворушив, підняв-таки багатства Курської магнітної аномалії, які дрімали віками... І спасибі бригаді комуністичної праці Петра Махоти, яка зобов’язалася дати якнайбільше понадпланового металу, щоб пішов той метал на збільшення виробництва сільськогосподарської техніки. Піснею небувалої творчості скрізь дзвенить семирічка! І про костянтинівський почин скільки хороших слів уже сказано. Чи то ж треба ще щось додавати? Треба. Пам’ятаєте, коли на Пленумі ЦК КПРС товариш М. С. Хрущов закликав українців: «Прискорюйте крок, товариші», коли поставив прикладом для України успіхи Рязані, що тоді ще було сказано? «Ось, товариші українці, сьогодні ми вас перчиком підбадьорили, а то ви думали, що вже бога за бороду держите...» Тож якраз і слід додати до загальної суми надійних резервів походу за 200 пудів: Перчику для бадьорості! Шполу, знамениту ПІполу, щось теж погано стало чути. Де нові Зірки Шполи? Чи й там заспокоїлись, охололи? Аби, мовляв, мені місяць світив, а звізди дарма... не лише «восьмоберез- Чесної голови, невтомних рук. Ніякої честі не приніс Березані окозамилювач Мороховець! Що таке «мало»? Що таке «багато»? На Львівщині якось зустрів я товариша Афоніна, голову колгоспу із Стрия. Цікаво оцінив свою роботу чоловік! Ніхто його не гудить, колгосп серед передових. Проте на районній партконференції ось яким було слово Афоніна: Своє зобов’язання ми виконали дали в першому році семирічки на сто гектарів по сорок п’ять центнерів м’яса і триста десять центнерів молока. Здається не мало. Але стоїть перед очима у мене той тамбовський колгосп, де головує т. Андрєєва. І молока там надоїли більше, а м’яса аж утричі більше! Та хіба ж ми на це неспроможні? Промова промовою, а далі Афонін зробив ось як. Був у колгоспі роботящий мовчазний свинар Шиш Панько Іванович. Отож і подалися, не чекаючи ніяких запрошень, Афонін з Ши-шем до тоді ще не дуже знаменитого Чижа і за десять днів у себе перебудували все на відгодівлі і станки, і дворики для вигулу, і кор-мушки. «Якщо я добрий голова, міркував Афонін, я створю своєму Шишеві всі умови не гірші за ті, що в Чижа». І мовчазний Панько Іванович заговорив, та ще як красномовно: І Шиш дасть стільки ж свинини, скільки дає Чиж! ...Це колись казали: позичиш». Тепер будь ласка, роший досвід позичайте. Саме зум. 18 18 З 8 «У сусіда розуму не , позичайте! Хо-в цьому й ро- Скільки учасників походу пудів! Скільки учасників походу за 200 Та де ж для всіх їх перцю набрати? О, в народі набрати. До людей ще уважніше прислухатися! Знаєте, кому сьогодні охоче підсипав би перчику Євген Вікторович Блажевський, відомий одеський «Марко Озерний»? Самому ж Котовському районові! Прикро старому... Як гримів кілька років тому Котовськ! Сам Блажевський одинадцять років підряд бере зерна кукурудзи не менше шістдесяти двох центнерів з гектара. Рівнялися й інші на нього дружно. Та ось виїхали з району колишні керівники, і щось не чути з Котовська голосів нових героїв колгоспної землі. Хіба ж відгукнувся Котовськ Костянтинівні? І журиться старий: Губимо ми славу помаленьку. А якби все розпочате до кінця доводили, гриміла б і тепер про нас слава, як колись. Написала рука «Котовськ», а в думках Шпола. Як її не згадаєш? Тільки недалека людина побачить в успіхах Рязані лише «м’ясо» чи то «молоко й м’ясо»... Ні, рацію має один мій співрозмовець, який гак визначив: Перемога Рязані? Це жінки й молодь! І, звичайно, керівники, які бачать не тільки під носом. Так, жінки нева». Є серед рязанських героїнь Наталка Афа-насіївна Моторина, секретар Сапожковського райкому партії. Ось політ думки цієї людини: роздумуючи над життям району, вона пригадала пророчі слова великого Чернишевського: «Яким правильним, сильним, проникливим розумом наділено жінку від природи! І цей розум лишається без користі для суспільства, воно відкидає його, воно пригнічує його, воно глушить його, а історія людства пішла б у десять разів скоріше, якби цей розум не відкидався, не убивався, а діяв». Так ми й докопалися до найглибших коренів рязанського прискорення. Відмінно діють і чоловічі й жіночі уми. Як пишається Наталка Афанасіївна, що в колгоспах району трудяться двадцять дві жінки агрономи й зоотехніки, і більшість із них своїх же колгоспів вихованки! Багато славних жінок підніс колгоспний лад в усіх областях. Проте корисно порівняти і Сумам, і Вінниці, і Кіровограду й іншим нашим областям скільки є жінок секретарів райкомів, голів колгоспів, зоотехніків, бригадирів у Рязані і в них? П’ятдесят тисяч юнаків і дівчат працюють…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"