Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1960 №05 Сторінка 6

Перець 1960 №05 Сторінка 6. Усе почалося з «Москвича», якого купив мій сусіда Грицько Самохват, щоб йому ги-калося не переставало. З того дня мені жінка проходу не дає. 1 тюхтій я, і жити не вмію... Що неповороткий я, то це правда, зроду такий удався. Але цим ти мені не дошкулиш. Бачила, за кого йшла, нічого тепер ремствувати. А що я жити не вмію, то це брехня. Трудоднів у нас більше, ніж у Гриць-ка, хліба лише авансом одержали стільки, що й горище скоро на новій хаті завалиться, грошики теж ніколи не виводяться, сама не раз на книжку клала. Вислухала вона мене, взялася в боки і в генеральний наступ. А машина в тебе є? Ну, немає, відповідаю. А в Грицька є! Так Грицько ж спекулянт! Спекулянт чи не спекулянт, а Пріську свою на базар «Москвичем» возить. А я хіба гірша від неї? Подивився я на жінку й мимоволі в думці порівняв з Пріською. Скажу прямо: далеко куцому до зайця. Секлета в мене козир-дівка, хоч їй уже за тридцять: щоки вогонь, брови чорні, дугами. І струнка, як тополя! Милуюсь я своєю половиною, а за серце тільки щип, щип. Заздрісно мені стало. Якась паршива спекулянтка Пріська, вибачте на слові, у «Москвичі» їздить, а моя жінка в ньому й не сиділа. Ну, не гнівайся, лагідно почав я через якусь хвильку. Незабаром і ми купимо. Ще грошей трохи додамо і купимо. Жди з моря погоди, невгаває жінка. Якби в тебе на плечах була голова, а не качан капусти, то й за ті гроші, що є, можна купити. Коли ти така розумна, то підкажи, як? 1 підкажу. Грошам хід треба дати, в оборот їх пустити, як Грицько каже. Е, ні, відповідаю, спекулянтом я ніколи не був і не буду. Знову за рибу гроші. Тобі що сіре, то й вовк! Яка ж це спекуляція, коли ми своїми грішми оборот робитимемо? Бачу, що відчепитися аби-як від Секлети не вдасться. Гаразд, кажу, викладай план того обороту. Бачили б ви, як засяяла моя Секлета. Взагалі жінки люблять, коли їхня зверху. Підсіла вона до мене і засокорила. Виклала свій план одним духом. На Кавказі живе жінчиної двоюрідної сестри сина теща. Воно, звісно, й родичі через дорогу навприсядки, але одне одного ми знали. Так ото до тієї жінчиної двоюрідної сестри сина тещі й посилала мене Секлета. Візьми, мовляв, якусь тисячу, накупи там лаврового листя, апельсинів, мандаринів і гайда назад. Все це, каже, там ніпочому, а в нас його серед білого дня й з свічкою не знайдеш. Я спробував було суперечити, але зазнав поразки. Довелося погодитися на цей план. Другого чи третього дня попросив я голову колгоспу дати мені відпустку на десять днів. Навіщо вона тобі? здивувався він. На Кавказ їду, - коротко відповів я. За яким лихом? Не за лихом, а жінчиної сестри двоюрідна теща помирати зібралася, провідати просить. Він як зарегочеться. Ну. прямо лягає на стіл. А я стою перед ним, переступаючи з ноги на ногу, печу раків та Секлету в думці лаю. Мені й невтямки, що я наплів казна-що. До кого, кажеш, до двоюрідної тещі? Не чув, що є такі, не чув. І знову в сміх. Тут я зрозумів, що намолов сім мішків гречаної вовни, і роз’яснив, не збиваючись, до…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"