Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1960 №22 Сторінка 4

(Народні усмішки)
Журнал Перець 1960 №22 Сторінка 4 - Народні усмішки. Мал. І. АЛЕКСАНДРОВИЧА ) Дніпропетровська взуттєва фабрика № 9 випускає недоброякісні* жіночі туфлі. Гриць мені, моя мати, черевички купив... Н О дитинко мила, овля ренько синусю, баю, баю, ручки оглядаю, буде вже полуднє, малятко трудне, двадцятирічне... моє ти вічне. і В А Є МАТИ, ДАРМОЇДОМ І ПИ, моя ти ніжки натомила. Танцювала до знемоги... Щоб тобі відсохли ноги. Спи, Білі Що беруть лиш чарку мило Щоб тобі їх покрутило. Спи, мій любий, спи, мі Я від щастя відпочину Бо від нього дітись ніде Спи, проклятий дармоїде! оє дитя кохане, о як вечір знов настане. Знову ти підеш на танці... Щоб ти не вернувся вранці. Спи, синочку, після труду, Спи, а я молитись буду За твоє здоров’я кволе... А щоб ти не встав ніколи. Я Буду гроші заробляти, Щоб ти мав за що гуляти І горілочку тягнути... і; А щоб ти напивсь отрути тебе малим любила за тебе Хоч було ти все робила, не раз нам туго... взявся, леда Дмитро АСІКА. Мед. Вдихнеш пахощі і губи злипаються. Солодкий мед! Лід Явтух сидить навпочіпки біля вулика і цупкою очеретиною вправно душить бджіл. Що то ви робите, діду? Хіба вам бджіл не жаль? Та ще таких здорових... Таких ні. Трутнів душу. Бачите, які повиростали на чужій праці, трикляті! Ось ще один... Товстий і аж чорний, дармоїд анахтемський... Отак тобі! Отак! Пожив на дурничку і досить.. Ця розмова з дідом Явтухом згадалася нам недавно в Криму сповненому меду та сонця. Ялтинська набережна. На лавах від порту і аж до ресторану «Прибій» роями сидять відпочиваючі. На повні груди вдихають вони цілюще повітря. Тут і робітники, і і службовці. А поміж ними - як і на отій ці трутні сновигають, байдики показують, збирають витрішки і жеруть та ще й кривляться, коли не перший сорт їм попадається. Ось вихилясом поміж людей п’яно чвалає довготелесий блондин. Він дуже браво поглядає в бік фарбованих ротів і коротких спідниць. Це молодий, але вже повністю сформований нероба Валентин Кушніренко, безнадійний п’яниця і дуже надійний утриманець своєї старенької матері. Ну, Валентине, -- питають його у міліції. коли ти кинеш пити і станеш до роботи? Н-не знаю, мимрить двадцятирічний лобуряка. Немає у мене сили з горілкою боротися. Допоміг би хто... А ось трохи старші за віком і з більшим досвідом у шліфуванні набережної плентаються Ці на весь південний ганчір’ям. наря- колгоспники. дідовій пасі-б’ють, пиху чужий медок Ткачов та Єгіазаров. берег прославили себе модним Аж чайки жахаються, забачивши цих джених дармоїдів. Крім трутнів-дармоїдів, швендяють тут і гави-дармоїдки. Цих хлібом не годуй, а дай їм спочатку коньяку з шампанським. І гави щедрих прикаркують. Кого завгодно, аби «монета». Ось вони, ці розбещені дармоїдки, на знімках красуються. Це Валерія Варивода-Хме-льовська (1), Алла Баскакова-Колягіна (2) та Людмила Болотова (3), відомі в Ялті шукачки легкої поживи. Ніде вони не працюють і не збираються трудом хліб заробляти. Це їх у перервах між відсадками за дрібні крадіжки можна бачити на набережній та в ресторанах у компаніях стиляг та п’яничок. В’ються біля ялтинського вулика й інші, ласі на дармовий мед. Це оси-домовласниці. АЧ г і СПРИТНІ МАКУЛАТУРНИМ Довго думали на Тростяне-цькій РТС. куди дівати застарілі довідники, цінники та всякі інші непотрібні збірники. Викидати шкода, як-не-як книги, а користі від них ніякої. І от знайшли вихід. Приїжджають люди до РТС з колгоспів по автошини та запасні частини, а на РТС їм тичуть у руки «Довідник № 9 укрупнених показників вартості будов та споруд лісової, паперової, деревообробної та лісохімічної промисловості». Навіщо нам той довідник, коли в нас ні лісової, ні паперової промисловості немає? відмахуються колгоспні механізатори. Тоді беріть «Довідник № 33 укрупнених показників вартості будов та споруд торговельних підприємств». Та у нас же, крім сільмагу та буфету, інших торговельних підприємств теж немає... Та й досить нам цих довідників. Ви ж нам уже дали до запчастин два » примірники «Законодавчих і відомчих актів по сільському господарству» в трьох томах, а що з ними робити, не знаємо, бо більша частина цих законів і постанов уже втратила силу. То візьміть оцей збірник про «Содорегенераційні цехи сульфато-целюлозних заводів». Або ось: «Про громадські вбиральні на 14 очок для колгоспних ринків». Та одв’яжіться ви од нас з цими книжками! Дайте нам автошини і запчастини нас робота жде. Ах так, значить не хочете книжок брати?! То ні запчастин, ні автошин для вас немає. Прощавайте! Отакі-то спритні макулатурники завелися на Тростянецькій РТС. За всякий непотріб готові з колгоспної каси гроші виривати. С. СИЗАРЄВ. бухгалтер колгоспу «Червоний прапор». Сумська область заманюють: Тільки-но зійдеш з автобуса на автостанції, на тебе відразу накидається юрба тіточок-здирщиць. Накидаються і Зупиняйтеся у нас. У нас найкраще. І недорого ЗО карбованців за день. Найспритніше цапають приїжджих власниц осиних гнізд-пансіонатів Аленіна (Ленінград ська. 2) та Пропонуло (Садова, 4). По десят ку бранців водять вони з спекулятивної бірж додому, і кожного дня шелестять нові сотн прибутків у їхніх кишенях. Власниця домаш нього пансіонату Аленіна на дурні гроші об ставила кімнати, як номери «люкс , а Пропо нуло не без успіху конкурує по прибутках з ялтинськими готелями. В Євпаторії, по вул. Горького, 12, на пов- ну…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"