Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1960 №14 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1960 / № 14 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1960 №14 Сторінка 2. Не дуже довгий, але дуже актуальний лист, в якому річ іде про товаришів, котрі «замужем і дома». Цей лист можна адресувати голові колгоспу «Україна», Коростен-ського району, Житомирської області, шановному товаришеві Луцен-кові. його можна адресувати голові колгоспу «Перемога», того ж таки району, тієї ж таки області, шановному товаришеві Кондратен-кові. Його можна адресувати голові колгоспу імені 17 нартз’їзду, того ж таки району, тієї ж таки області, шановному товаришеві Трубчанінову. В не меншій мірі цей лист стосується голови колгоспу імені Леніна, того ж таки району, тієї ж таки області, не менш шановного товариша Остапчука. От усіх їх чотирьох я персонально вітаю, усім чотирьом по-дружньому гукаю: Здоровенькі були, дорогі товариші! Моє вам шануваннячко, моє вам найщиріше привітаннячко! Чому я вам пишу, чому я вас турбую? Відповідаю: на це є в мене дві причини. Причина перша. Мені пишуть, мене турбують колгоспники, які обрали вас головами своїх артілей. Послухайте, шановні товариші, що пишуть колгоспники артілі імені 17 нартз’їзду про свого голову І. Д. Трубчанінова. За браком місця я не зможу повністю навести їхнього листа, а викладу лиш основні його місця. Коли ми обирали районного прокурора товариша Трубчанінова головою свого колгоспу, то ми твердо вірили, що він переїде в наше село з усім своїм посімейством, оселиться в нас, як кажуть, всерйоз і надовго, а ми вже під його безпосередньою орудою постараємось працювати так, щоб по всій Житомирщині про нашу середняцьку Михайлівну гучна слава пішла, щоб про неї кругом заговорили: «Ти бач, як двинула вперед Михайлівна! Он як люди за хазяйство та за культуру взялися! Еге, спробуй тепер наздогнати Михайлівну, як вона всім потилицю показала!» Але йде час, а наш голова щось не збирається переїжджати в се- ЩО БУВАЄ, ТО БУВАЄ... Мал. А. АРУТЮНЯНЦА ло. хМинає півроку, минає рік, а голова весь час у мандрах, весь час міряє дорогу від Михайлівни до Коростеня та від Коростеня назад до Михайлівни. Ми йому радимо: «Час уже, Іване Дмитровичу, переходити на осіле життя, досить уже вам кочівником бути. Давайте ми збудуємо вам добру світлицю, перевозьте з Коростеня своє посімейство та й ставайте вже корінним ми-хайлівцем. Так воно й для діла краще, й для вас, і для вашої сім’ї. Уяви собі, Перче, і слухати не хоче. Хоче бути замужем і дома. А…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"