Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1960 №18 Сторінка 3

Перець 1960 №18 Сторінка 3. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА Мабуть, обійду хати та перевірю, чи всі жінки вийшли мішки носити... ПРО ШО ШУМИШ, ЗЕЛЕНА ДІБРОВО? Володимир СОСЮРА Летів літак, повитий тьмою. Ховав в собі чужий він зміст І з літака, вниз головою, стрибнув у тьму парашутист. Під часті серця перебої, (така, фашист, твоя судьба!) угруз він в землю головою і розчахнувся, як верба... Ліс шумить... Люди запевняють, що ніде так тривожно він не шумить, як на обході № 10 Ніжинського лісництва. Чого ж він шумить, той ліс? На це міг би відповісти Іван Петрович Осташко лісник обходу № 10. Та дивна річ: чим дужче ліс шумить, тим упертіше Іван Петрович мовчить. А він міг би, наприклад, розповісти історію отих пеньків, що раптом з’являються там, де ще вчора росли могутні дерева. Міг би поділитися спогадами про те, як на його обході день у день тягнуть ті могутні дерева, та так, що ніде, в жодному бухгалтерському Документі, від них і сліду не залишається. Міг би при бажанні розповісти людству, як при зарплаті в 400 карбованців він, Осташко, примудрився звити собі у Ніжині кубельце вартістю в 100 тис. крб. Та, видно, природна скромність стримує лісника від розмов на цю тему. Подумаєш, збудував собі хату на якісь там чотири кімнати!.. От Береза так той встругнув! Спорудив собі у тому ж Ніжині будинок удвічі більший і далеко кращий. Але й тут нічого дивного нема. Данило Георгійович Береза прямий і безпосередній начальник лісника Осташка. І, як начальник, користується деякими послугами своїх підлеглих. Лісники подбали, щоб дім, споруджений Березою, був і справді вищестоячим домом, щоб його легко можна було відрізнити від кубелець, звитих його підлеглими. Вони подбали не тільки про це. Лісник обходу № 5 взяв, приміром, «на виховання» теля директора лісгоспу, а коли воно виросло і стало коровою, продав, а Данилу Георгійовичу вручив 2800 карбованців. Про це, розуміється, добре знав лісник Осташко. Знав, та мовчав, бо і в нього на обході № 10 живе і пасеться теличка того ж таки директора лісгоспу. І не тільки в нього, а й у сусідньому колгоспі ім. Под-войського. Там слідом за директорською коровою бігає ще й директорське теля... Дехто гадає, що директор лісгоспу саме з цих корівок і видоїв грошики на будівництво свого дому. Та лісник Осташко, слухаючи ці балачки, тільки посміхається. Посміхається і мовчить. А що, власне, йому казати? У нього теж пара корівок, але хіба вони в його господарстві погоду роблять. От ліс це інша річ. Уміло діючи, з лісу дещо…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"