Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1960 №10 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1960 / № 10 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1960 №10 Сторінка 2. Переглядаючи чергову пошту, натрапив я на таку грізну «бама-гу»: «Київ, Перцю. З одержанням цього пропонується негайно подати розгорнуте зведення про забезпеченість керівників колгоспів і радгоспів, агрономів і зоотехніків достатньою кількістю: а) керівних вказівок; б) директив; в) циркулярів; г) звітних форм; д) розпоряджень; е) настанов; ж) та інших, дуже необхідних для успішного проведення весняно-літніх польових робіт, матеріалів. Під вашу особисту відповідальність забезпечити подання зведення до 10-го номера журналу, з метою своєчасного доведення його до відома всіх вищестоящих і ниж-честоящих читачів». Що ж, директива є директива! Довелось її виконувати, відклавши всі чергові і позачергові справи. Категоричність директиви примушувала не гаяти й хвилини. Через півгодини я був уже на аеродромі. А ще через кілька хвилин літак ніс мене туди, де раніше від інших почали польові роботи. Приземлилися в Каховці (на Херсонщині) і я відразу подався до райсільгоспінс-пекції. У кабінетах цієї установи люди були так зайняті, що й не підходь! Одні, не розгинаючись, скрипіли перами, другі, схопивши телефонні трубки, підтримували двосторонній зв’язок з низами, треті, з допомогою тієї ж телефонної трубки, доповідали верхам. Гори паперів росли й росли і поступово відтіснили мене до самісінького порога. Але серце моє заспокоїлось я побачив, що в цьому районі голови колгоспів не мали підстав скаржитись на нестачу керівних вказівок. З легкою душею я покинув Каховський район і помандрував на Кіровоградщину. Прибувши в радгосп ім. Рози Люксембург, Бобринецького району, я не думав, що застану директора радгоспу т. Кравченка в конторі адже саме був розпал робочого дня. На диво, директор сидів саме в конторі. От, кивнув він на телефон, прив’язали до шнура! Телефон, власне, звинувачувати нізащо. Винна звітна форма, передана по телефону начальником обласного управління радгоспів т. Колисенком. А він спородив це «незаконне дитя», натхненний Міністерством сільського господарства УРСР. Телефонограма так і починається: «За розпорядженням Міністерства сільського господарства УРСР необхідно щоденно передавати інформацію по таких питаннях...» Питань було багато, серед них чимало дуже глибокодумних. Наприклад: «Які сільгоспроботи провадяться зараз?» І справді: може ж бути таке, що директори радгоспів, замість того, щоб сіяти, почали весною затримувати сніг або полювати на зайців. Ні, зась! Не дасть їм цього робити ні обласне управління, ні Міністерство сільського господарства... Вже як вони запитують, то, будь ласка, відповідай. Питають про причини відставання на сівбі. А що на таке питання можна відповісти, коли сівба давно закінчена? Куди доречніше було б запита ти про причини відставання звітної форми від сівби. Коли директор радгоспу т. Кравченко заспокоїв мене, що він по самісіньке горло ситий різними звітами, законними і незаконними, я розпрощався з ним і поїхав на Вінниччину. Тут та ж сама картина: відставали не колгоспи і радгоспи, бо вони справно орали, сіяли і робили все, що для високого врожаю по весні робити належить. Відставало Міністерство сільського господарства. У відставанні не відставало від нього обласне управління сільського господарства. І вже зовсім задніх пасла райсіль-госпінспекція. 31 березня голова колгоспу «Правда» (село Якушенці, Вінницького району) Олександр Петрович Приходський був ощасливлений наказом міністерства «Про підготовку техніки до сівби». Не залишилася в боргу і рай-сільгоспінспекція. 16 квітня вона прислала в колгосп рішення райвиконкому «Про підготовку тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин до польових робіт 1960 року». А в колгоспі не дуже виглядали рішень і наказів, бо коли їх одержали. то сільськогосподарські машини були відремонтовані, вже було завершено сівбу ранніх і підготовлено грунт для посіву цукрових буряків і кукурудзи. Начитавшись грізних та категоричних наказів і рішень, я подумав, що варто випускати їх у світ і вчасно і не так рясно. Коли керівна вказівка приходить у село невчасно, то яка їй ціна? 1 не чув я, щоб хтось з голів колгоспів скаржився на нестачу папірців: спиляться вони на них не тільки згори, але й з усіх боків. Кожен працівник обласного і районного масштабу чомусь вважає, що всі найдрібніші і найвід-даленіші від сільського господарства питання мусить вирішувати тільки голова колгоспу. Вінницький обласний книготорг адресується безпосередньо до…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"