Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1961 №04 Сторінка 3

Перець 1961 №04 Сторінка 3. В. БАНДУРАК оповідань про Леся Мартовича Якось Мартовича, який тоді працював адвокатським помічником у невеличкому містечку, терміново викликав до себе повітовий староста. Глава повіту, товстенький, маленький, жвавий панок, з очима, що запливли жиром, і коротко стриженими підфарбованими вусиками, довго рився в паперах, ніби не помічаючи відвідувача, що стояв біля порога. Пане старосто, ви мене, здається, хотіли бачити, нагадав йому про себе Лесь. Панок раптом зірвався з місця, немов його гедзь ужалив, і тицьнув Мартовичу під ніс зім’яту брошуру: Ви нашкрябали оцю писульку?.. Так, пане старосто, я автор цієї статті, спокійно глянув на свою книжечку Мартович. Як ви посміли, чорт візьми, після цього сюди приїхати? аж запінився староста. У мене, в моїм повіті людей баламутити збираєтесь?.. Пане старосто, єхидно посміхнувся Лесь, я повинен вам нагадати, що цю брошуру цісарсько-королівська цензура пропустила. Бунтівник! Агітатор! бісився панок, стрибаючи кругом стола і розмахуючи короткими руками. Та я тебе в тюрму запакую, в баранячий ріг зігну!.. Пане старосто, з гідністю озвався письменник, по-перше, я з вами, здається, по ресторанах брудершафт не пив, що ви мені тикаєте, а по-друге, тюрмою мене не лякайте, бо там теж люди сидять... Ви соціаліст? пересмикнулося обличчя старости. До партії, на жаль, не належу, але ідеї їхні мені близькі, як кожній порядній людині. Панок скривився, мов від кислиці, і знову єхидно посміхнувся з»: і тут Лесь Мартович ще в гімназійні роки був обізнаний з соціалістичними ідеями, з творами Маркса і Енгельса. Згодом письменник виступив у пресі з цікавою статтею про вождя світового пролетаріату «На перше мая 1893. Король Маркс». Ця стаття була випущена теж окремою книжечкою в Коломиї. У ній Мартович у день Першого травня звертався до трудящих із закликом, взятим з «Комуністичного маніфесту»: «Робітні люди всіх країн, єднайтеся!» У цьому місяці минуло 90 років з дня народження видатного письменника. 5»: забігав по кімнаті, нервово смикаючи підфарбовані вусики. Ухекавшись, він підбіг до Мартовича і просичав люто: Даю вам три дні часу. Спакуйте свої манатки, і щоб вашим духом тут не пахло! Ясно?.. Мартович церемонно вклонився: Дуже вам вдячний, пане старосто, за вашу цінну пропозицію. Вона цілком збігається з моїм бажанням. Я вже давненько думаю над тим, як покинути цю затхлу діру, яку ви іменуєте своїм повітом. Затримка за перевоз-кою дуже дорожаться візники.... А куди ж це ви задумали? підозріло зиркнув на нього панок. У містечко С., не моргнувши оком, повів Мартович. В С.? прояснилося враз лице рости, і він вхопив Леся за руку. Та я від- ста- вас своїм транспортом забезпечу! І навіть безплатно. Вам скільки підвід?... П’ять? Шість?.. Та чого ви не сідаєте, пане меценас?.. Ось, прошу в цей фотель, і він люб’язно підсунув письменникові м’яке крісло. Мартовича нітрохи не здивувала така несподівана переміна в настрої старости. Він давно знав слабке місце зарозумілого шляхтича і вирішив будь-що провчити панка... Справа в тому, що в містечку С. на чолі повіту стояв граф Лотоцький, давній і запеклий особистий ворог старости. Почувши, що Лесь хоче переселитися туди, староста зразу скумекав, що є нагода вбити двох зайців: і позбутись з повіту Мартовича, і зіпхнути на голову свого ворога цього небезпечного русина. Староста аж підстрибнув з радості у своєму кабінеті. «Х-ха, ото вийде пікантна історійка, чорт візьми! Доведеться і тобі, індику з графським титулом, повозитися з цим фруктом. Не будеш бундючитись перед…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"