Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1961 №04 Сторінка 2

Журнал Перець 1961 №04 Сторінка 2. Мал. В. ГЛИВЕНКА №№№ л’.лч' Так оце ви й будете Баба-Яга? Чудесно! Нам саме потрібні фахівці по роботі з дошкільнятами. Кожна людина свій хист має. Один добрі врожаї вирощує, другий охоче будинки мурує, третій на заводі відзначається. Але ж є і такі типи, про яких, хоч би й хотів, то доброго слова не скажеш. У даному разі маємо на оці тих, що плюндрують красу нашої землі і винищують її природні багатства. Свого часу колгоспники артілі «Більшовик» (село Феськівка, Менського району на Чернігівщині) задумали добре діло зробити. І зробили. Вони збудували на річці Мені дамбу і поставили електростанцію. Та ось почав головувати у тій артілі Іван Іванович Смаль. Подивився він на водоймище і повчально вирік: Е, не вмієте ви головою крутити! Ось ми як закупимо малька коропа, як укинемо його в воду ото риби в нас буде! Не виживе той мальок, сказали колгоспники. Раніше треба щуку винищити. Що ви мене щукою лякаєте?! вигукнув Смаль. Не таких бачив! Купили малька коропа, запустили, але нічого путнього з тієї затії не вийшло... Якась нещасна щука проти мене пішла, сказав Смаль. Ось я так їй дам, що вона й зубів своїх не позбирає! Та й наказав розібрати дамбу і спустити воду... Пропала людська праця. Дамбу і досі не відбудовано. Тепер на місці повноводої Мени залишився рівчак... Якби районні керівники показали тоді Смалю смаленого вовка, то надалі він не витворяв би та кого. Якби вони стукнули тоді його по лобі, то він прислухався б до людських порад. Але ж вони навіть не помітили того, що зроблено величезну шкоду. А Смалю цього тільки й треба. Згодом він підготував новий наступ на природу. Багато труда поклали колгоспники сіл Дягова і Феськівки на будівництві грейдера, який веде до районного центру Мена. Вони обсадили дорогу деревами. Шуміли листом дубки і липи, милували зір берези, давали тінь клени. Акація, берест і верба там росли. Та ось на веселі, зелені дерева кинув свій чорний погляд Смаль... У серпні минулого року над грейдером заскреготали пилки, загуркотів бульдозер. Падали двадцятирічні дерева, з корінням викорчовувались тринадцятирічні... Що ж це робиться?! Для чого?! закричали в один голос люди. Смаля треба було тоді зв’язати і відвезти до лікарні. Цього ніхто не зробив, і 720 дерев трупами лягли над грейдером. Пішли в Мену скарги на Смаля і акт про знищення шляхової лісосмуги. І що ж? Голова райвиконкому т. Олійник зробив вигляд, що нічого такого й не трапилось. А тодішній секретар райкому КП України т. Ісаєнко, як кажуть: той же Савка тільки на других санках. Він лише бовкнув: «Треба закрити цю дрібну справу...» Бачте, як людина дивиться на світ білий?! «Дрібна справа»... На щастя, Смаль уже не головує в колгоспі «Більшовик». А як же із злочином, ним учиненим? Виходить, що так усе йому й минулося? З цим погодитись не можна!…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"