Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1961 №15 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1961 / № 15 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1961 №15 Сторінка 2. сі ист усім, усім, кого це стосується, а і') керівників рабнаргоспів починаючи працівниками м’ясокомбінатів кінчаючи її Моє вам щире вітаннячко, шановні товариші! Повірите, коли я почув про це лиходійство, на моїй голові волосся дротом взялося, а рука механічно за перечницю вхопилася. Ох і перчити треба, ох і перчити треба, а зверху ще й мітлою пару раз потягти! Але давайте вже по порядку. Так-от слухайте. Одержав я від працівників Одеського шкірзаводу листа. Відкриваю конверта й читаю. Читаю і очам своїм не вірю. Надіваю окуляри, ще раз читаю і ще раз очам своїм не вірю. Даю своєму секретареві. Ану прочитай, кажу, ти. Невже ото справді таке коїться? Прочитав листа секретар і теж якось так покрутив головою, ніби йому за шкуру сала залляли. Слухайте ж далі. Розповідається у тому листі, з гнівом і обуренням розповідається, що на Одеський шкірзавод рік у рік надходять свинячі шкури з великою кількістю незрізаного сала, яке вже тут, на заводі, обдирають і перетоплюють на технічний жир. Тільки за п’ять місяців цього року на шкірсиро-винній базі заводу було зідрано 964 тонни сала. Це, вважайте, пропало майже мільйон кілограмів чудесного поживного продукту тільки за п’ять місяців! Пішло знамените українське сало на звичайне шмаровидло, і ніхто й бровою не повів. Телефоную на завод. Оце так? питаю. Оце так! відповідають. Хто винен?--питаю. Одеський м’ясокомбінат низові забійні пункти. По-бракоробському свинячі туші обробляють, до 20- 25 процентів сала на шкурах лишають. Дай, думаю, поцікавлюсь, як на інших шкірзаводах, чи не здибаюся часом і там з подібним лиходійством. Те- лефоную директорові Бердичівського шкірзаводу…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"