Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1961 №22 Сторінка 2

Журнал Перець 1961 №22 Сторінка 2. Факти не підтвердились... Статутом нашої партії, нашими законами передбачені суворі партійні та адміністративні кари затискувачам критики. Кожен громадянин має цілковите право викривати недоліки, критикувати незаконні дії навіть дуже й дуже шановних, поважних керівних товаришів, і горе тому, хто стане проти цього права. Це закон писаний. А декотрі екземпляри прикрилися краєчком цього Закону, влізли в саме єство нашої чуйності, нашого гуманізму і користуються ними. До редакції приходить лист: «Голова колгоспу Н. зняв з клубу дах...» Жарти? Голова колгоспу дмухнув і погасло в селі вогнище культури. Тривожний сигнал?! Спеціальному кореспондентові виписується командировочне посвідчення, він іде в бухгалтерію... Увечері швидкий поїзд несе його туди, де згасло вогнище культури. А другого дня кореспондент дзвонить у редакцію й повідомляє, що вогнище й не думало гаснути. Голова і справді наказав зняти старий, прогнилий дах... І поки йшов лист, поки їхав кореспондент, колгоспні майстри забивали останні цвяхи у новий дах. Кореспондент їде назад, а голова сідає писати пояснювальну записку, бо йому вже дзвонили з райкому, куди надійшов лист з обкому, з обласного управління культури, з... та мало ще звідки, бо «ябеда» писалася під копірку. Голова зачинився в кабінеті. Він морщить лоба, йому треба довести, що факти, наведені в «ябеді», брехливі, що вони не підтвердилися і шо він голова чесна людина. До речі, коли «факти не підтвердилися» (о, скільки людських нервів, часу, грошей витрачається, щоб написати ці три слова!), ніхто, абсолютно ніхто не вимагає від автора «ябеди» доказів, шо він чесна людина. А той і не має цих доказів. Як виявилося, це був індивідуум, якому багато не вистачало до мінімуму трудоднів і ще більше до мінімуму совісті. Усе розслідування цієї справи: командировочні кореспондентові, телефонні дзвінки, листи, телеграми, створення численних комісій, усе це йде за рахунок держави. Брехуна, наклепника ніхто й пальцем не зачепив.. За яким законом він лишився недоторканним? Чому з нього не вивернули цих даремно витрачених грошей?.. Нікчемного, розпусного працівника звільнили з роботи. Цілий колектив, партійна, профспілкова організації, сотні чесних людей не захотіли дихати одним повітрям з падлюкою. Звільнений передає справу до суду. Суд від мовляє йому в позові. Не біда! Є те суд обласний! Обласний суд у позові відмовляє і на роботі не поновлює. Не біда! Є ще суди верховні! Верховні суди відмовляють. . Теж не біда. Є ще багато інстанцій, або,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"