Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1961 №06 Сторінка 3

Перець 1961 №06 Сторінка 3. госпу. За те, що сьоме літо клуб будують Довго я того вечора без посадки летів. За бортом міста і села Харківщини пропливали. Як став Харків наближатися, ціле море вогнів внизу розлилося. Заводські Палаци культури вікнами засяяли. Ідуть у Палаци заводчани. А я дивлюсь, радію, посміхаюсь. Та ось чую гукають: Друже Перче! Лети за нами. Гостем будеш. Глянув я бачу, теж заводчани. Густенько в трамваї заходять. І їдуть, їдуть, їдуть. Полетів я за ними. Аж до Південного вокзалу. Вже хотів приземлятись, а мені знову: Далі лети, Перче. Ми ж робітники-поїз-ники. По селищах навколо Харкова живемо. Сіли робітники на електричку. Я над нею Вислухав я заздравну раднаргоспівським будівельникам І повертольотив на Дергачі. А заупокойну хтось бовкає. Дивлюся, стоїть амвоні дергачівської Клюшник І на всі за за ними. Аж ось бачу вони на ст. Лозовеньки виходять. Повис я у вертольоті над пероном. Чую: Знову сьогодні в нас нічого немає. А казали ж, що «захід» якийсь буде. Та хоч би гопака врізати! А ти звідки? З заводу ім. Малишева. А ти? З електромеханічного. Так у вас же який Палац біля заводу! У вас не менший, та його ж з собою на церкви отець Тимофій і заставки ораторствує. Питаю: Чого стараєшся, батюшко? Анахтему членові церковної двадцятки Карпенкові проголошую. Зрікся він бога і церкви. Єретик! Ні за що гнівається на Карпенка батюшка, кажуть люди. Карпенко в газеті написав, який отець Тимофій святий та божий. Церковною касою крутить, спекулює та себе преміює. Піп і в редакцію ходив, спростовання вимагав. А тепер анахтему волає. Отак розперезався дергачівський Нахабно орудує, бо фронту в Дергачах занадто відгородилися від церкви і впливу релігії. Гірка біда наша, підійшов до вертольота голова райвиконкому т. Кулібаба. Клубу у нас нема пристойного. Старий лише на 200 бовкає. Дивлюся, отець святенник. працівники культурного місць та й той валиться. А будівництва нового 9 років добиваємось. Облвиконком не фінансує. А воно ж. знаєте, у глухих закапелках І таргани заводяться. У селищах сектанти з’явилися. Де глухіше з культурою там і вони... Незвичайно для приміського району, а ось так. Робітники-поїзники з Малої Данилівки, Пересічного, Дергачів та інших приміських селищ на сучасних електричках їздять, газети читають, радіо слухають і в космічних польотах добре розбираються. Одне слово, культурні люди поїзники. І хочуть вони не лише «охва-ту» летючими бесідами у вагонах, а щоб І вдома у них фундаментальна І справжня культура була. Про це, мабуть, І доведеться подумати І товаришам з раднаргоспу, і керівникам підприємств, І виконкомові Харківської обласної Ради. Разом з селищними Радами це питання по-діловому обмізкувати. Бортовий журнал «Перця» вів К. ЛЕМЕШЕВ. не в селищі було, а то то й побачиш. по-за- візьмеш! Отож. Хоч би кіно А хіба тут всього цього нема? питаю згори. А ти приземляйся. Почав я майданчика для посадки шукати. Та куди не потикався скрізь перешкоди. Біля школи наче й пустир широченький, а тільки націлився сідати, чую діти кричать: Обережно, Перче! Бачиш оті цегляні стовпи? То шкільні майстерні нам колись чикали будувати. Та так і не закінчили, консервували. Гляди, вріжешся, то й тебе законсервують! Став я до закінчених об’єктів придивлятися. І побачив…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"