Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1961 №20 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1961 / № 20 / Сторінка № 5
Перець 1961 №20 Сторінка 5. Росіяни варвари, вони хочуть спопелити апельсинові гаї наших друзів італійців! МОЛИТВА КАНОНІКА ХУЛЮ РІВАРЕСА 3 ВІРШІВ ПРО КУБУ) Трохи смикнувши рому. Ішов лан-отець додому. Ступав дуже непевно. Молився дуже ревно: «Падре, Ісусе Христе, Волів би я камінь гризти. Ніж їсти твоє тіло Ну, скажи, хіба це діло? Годі тобі мовчати! Треба уже рятувати Від комунізму Кубу, І нас не ввести в загубу! Велике наше терпіння У храмі твоїм не помістим. У мене є підозріння. Що сам ти був комуністом! Все віддавати вбогим Незрозуміле гасло. Як хочеш бути богом, Не піддавайся Кастро! Мусиш збагнути, нарешті. (І Це доки ти не в арешті). Крім тебе, ніхто не поможе Нам, наш великий боже. Бо навіть твоя мати (Страшно про це згадати!) Намальована в селах теперки У формі міліціонерки! Замість ореола берет (От, думаю, пречиста влипла) І підпис: «Кубинці, вперед!» Це ж гімн «26 липня». Докажи нам, шо ги Христос, Що маєш силу зриму, А ні, напишу на тебе донос Аж до самого Риму! Дмитро ПАВЛИЧКО. ОТ ВИ мені кажете, щоб я вам на роковини про ваші хиби та про ваші досягнення за одинадцять літ багряної нашої Революції розповів... Звільніть од цього... Давайте я краще про Леську! А отих, для кого я мусив був про досягнення, ви тих до Івана Панасовича Соколянського *: він із сліпо глухонімими, як ніхто в світі, вміє, бо хто не бачить досягнень. у того ж ні зору, ні слуху. ні згуку... Іван Панасович навчить їх і бачити, й чути, й розповідати... А мені дозвольте про Леську. Чому саме про Леську? Та тому, то дуже ж таки Лесь-ка хороша дівчинка. Вона років на дев’ять з половиною молодша від молодої Жовтневої Революції. Вона білобрисенька. носик у неї гудзиком, ноженятка у волохатеньких черевичках... Як тебе, Лесю, звуть? Еся! А потім ото дпб-диб по хаті, швидко-швидко задибає, та стане перед Леніновим портретом: Ені! - Хто такий, Лесю? - Ені! І пальчиком на Леніна: Ені! Лесю! Будь готова! Тоді вона підносить своє рученятко: Ди то в! Завжди, значить, готова! Леська крихітна, з-поза стільця її не видко, щойно тільки кинуло цицю, і вже воно: Ди тов! І бере «дядю» заздрість... Бо одинадцять тому років сто з великим гаком мільйонів «дядів» і «тьотів», якби хто їм був сказав «Будь готов?!», вони б. ті «дяді з тьотями», басами й контральтами хором запитали б: По пайки? Хіба дають?! Де?! Та те й тепер відсотків «...десять, п’ять» бородатих «дядів» і * Відомий лікар і педагої З маловідомих творів Остап ВИШНЯ ЛЕСЬКА грудастих «тьотів» на такий запит підхопляться: Хіба сьогодні платять?! Завтра ж перше! І це тоді, коли для їх у буряній праці…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"