ГУМОР І САТИРА

Перець 1961 №08 Сторінка 7

(Фейлетони)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1961 / № 08 / Сторінка № 7

Перець 1961 №08 Сторінка 7 - Фейлетони. кроки раком стаючи. А деякі до того доходять, що богові й душі оддають. По Голованівському району чимало було торік таких «жертвоприношень». Буває, припуститься хімік-самогонник конструктивної чи технологічної помилки і замість зеленого змія вижене смердючі помиї, здатні найсильнішого бика до бога відправити... Чи заїде якийсь побожний випивайло свого горілчаного брата пляшкою по черепу або за частування подякує йому довжелезною ломакою, а то й залізякою.. Чи залізе нагазований раб божий у якусь глибоку баюру або в яр гепнеться і відіб’є свою проспиртовану печінку... Гей, змію зелений, поганий дурмане! Зводиш ти своїх прихильників не тільки з ума, а й з білого світу... І легко тобі, змію, там панувати, де воюють з тобою так, як у Красноярській сільраді воював голова, якого люди недавно на вороних прокатали... ВІД СИВУХИ Й СВИНЯМ ГОРЕ... Відомо, що цукровий буряк дуже цінна культура. Навіть порубаний і відданий свиням, він не перестає бути культурою. Але коли буряк потрапляє в самогонний апарат, а потім у проспиртоване нутро п’яниці, про культуру вже не може бути й мови. Це, між іншим, спростовує відомий афоризм, який запевняє, що «п’яниця і свиня то однакові звання». Ні, це далеко не однакові звання! Між чесною свинею і безсоромним п’янюгою лежить величезна прірва. Та не будемо забігати наперед. Навіть загальновідомі істини корисно підтверджувати живими прикладами. ПРО ТОЙ КРАЙ, ДЕ ПРЯНИКИ РОСТУТЬ Голованівський район на Кіровоградщині знаменитий район. Земля там якась особлива, просто-таки дивна земля: ростуть на ній цукерки, пряники й інші солодощі та ласощі. То район буряківничий, там просто рай для цукрового буряка. Голованівські буряководи дуже пишаються своїм краєм: Більше двох мільйонів пудів цукру торік дав наш район! Не всі читачі навіть уявити собі можуть, яка це гора найдобрішого добра. Є народна приказка, яка може прикластися до буряка, як ділова його характеристика. Ось вона: Буряк не дурак, на дорозі не росте. Любовно треба землю обробляти, дбайливо треба кожен листочок доглядати. Тож не дивина, що в тому районі є й людей чудових чимало. Далеко слава йде про Пелагію Громій-чук, Героїню Праці, славну трудівницю, у своєму ділі чарівницю. Можна було б назвати багато знатних буря-ководів. Але в цьому фейлетоні ми хочемо поговорити про тих, що «обробляють» цукровий буряк переважно змійовиками та чарками. Чонять ЗБИРАЄТЬСЯ КУМПАНІЯ ТЕПЛА... Шумить, гуде край Троянки! То комірник Журавель бенкети справляє. Дім у нього, як повна чаша. Є у чаші, є й до чаші. І занадилися до того Журавля гості, вельми відомі в окрузі. Тут і бригадир рільничої бригади Адам Вішицький буває. Тут і заступник голови колгоспу Олекса Кристовер гуляє. Часто та густо збираються вони й кружляють сивуху, аж дим іде! Як засядуть браття коло чари, Журавель, Вішицький, Кристовер, то важко сказати, хто з них кращий парнище, хто краще сивуху хлище. Пізно та неохоче розходяться гуляки по домівках. Власне, не розходяться, а розповзаються, і не по домівках, а куди кого поведе, хто в рівчак, хто в бур’ян, хто в солому... І ніхто ж тому Журавлеві ані слова, ні півслова! Так, ніби він не самогонні бенкети влаштовує, а хоровий гурток до олімпіади муштрує. Ой змію зелений, дурмане поганий! До чого ти людей доводиш!.. ЯК ОДИН ГОЛОВА УБИВ ПЕРОМ ЗМІЯ А як ви гадаєте, у селі Краснопірці (того ж таки Голованівського району) краще чи гірше п’ють сивуху? Коли начальник районної міліції Іван Арте-мович Гонтар запитав письмово колишнього голову Красноярської сільради Марка Федоровича Вербицького, як він воює з зеленим змієм, голова бадьоро відрапортував: У нас ажур! І не усно відрапортував, а письмово, на папері, в офіціальному документові. Тільки не подумайте, що Маркові Федоровичу легко було того ажуру добитися. Попомучився він, доки такого високого безалкогольного рівня досяг!.. А було це ось як. Сів голова до столу, тільки вмочив перо в чорнило, тільки вивів перші слова: «На ваш запит відповідаю...», як тут у вікно щось як грюкне та як хрюкне, та як завиє! Точнісінько, як ото в Гоголевім «Сорочинському ярмаркові»! Прогнав голова лиху личину, що грюкала та хрюкала, почав з думками збиратися. Аж тут знову якась марюка…

Фейлетони

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"