ГУМОР І САТИРА

Перець 1961 №16 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1961 / № 16 / Сторінка № 7

Перець 1961 №16 Сторінка 7. З ранку Іван Іванович чухав потилицю. І зовсім не тому, що свор б і л а Голова була чиста. А от думки таки мали негативне забарвлення. Подивиться Іван Іванович на зведення про роботу рудника, і руки самі у чуприну лізуть: видобуток 99,9 процента, продуктивність 99,9 процента, якість 99,9 процента. «Дивись, яка у показників одностайність! Куди не кинь оком, однієї десятої не вистачає! Через ту десяту навіть сотої частини премії не дадуть...» Раптом Іван Іванович облишив скубти волосся і схопився за телефонну трубку: Петра Феоктистовича мені!.. Юрисконсульта!.. І моментально Петро Феок-тистович відгукнувся на начальницький заклик. Одна десята! А премія тю-тю... Може, ліквідуємо її за рахунок колишніх і майбутніх успіхів? Га? Дрібничка ж у порівнянні з космосом... З космосом, звісно, не зрівняти, погодився юрисконсульт. Але ж закон... А хто закони писав? Хто, питаю? Мовчиш? Отож! Писали ми! І нині буде, як но-пи-саному! З того повелося. Рудник щомісяця «виходив на план». Івана Івановича вже не лякала якась десята. Він наловчився і цілий процент перестрибувати на тернистому шляху до премії. Якось принесли Іванові Івановичу телеграму: їде на рудник велика делегація уральських гірників перевіряти виконання зобов’язань. От тобі і маєш! прошепотів Іван Іванович. Я тутешніх боявся, а лихо он аж СПРАВА ПРО ПОРОСЯ Перчанське товариство по охороні паперу на своєму черговому засіданні розглянуло питання про порося. Жило і кувікало воно в Дідиках, Цуман-ського району на Волині. У жовтні минулого року кувікнуло воно востаннє вкрали його. Цуманські стражі порядку і слідів того поросяти не змогли знайти. Зате знайшли коло хліва сліди якихось чобіт. Згодом добралися і до тих чобіт, які нібито були родичами тим слідам. Отут і почалося. Спочатку чоботи і зліпки з слідів побували иа експертизі в Луцьку. Потім у Києві, де над ними трудилися три науковці Інституту судової експертизи. Аж виявилося, що досліджували вони... не ті чоботи. Не знаючи, як виправити помилку, цуманські слідопити переслали «справу про порося» в Луцьк, а звідтіля на четверту експертизу до Харківського інституту судової експертизи. Отак скоро мине рік, як зникло 16-кілогра-мове порося, не дорісши до свині. А «справа про порося» росте, обростає актами, листами га іншими паперами і незабаром важитиме більше, ніж дорослий кабан. Нас просять взяти той папір під захист. І справді, якщо волинські детективи нічим зарадити тому поросяті не можуть, то хай би від цього хоч папір не страждав. СПРАВА ПРО ВОДУ Далі товариство зацікавилося водою, від якої дуже страждає папір. Керівники Одеського облкомунгоспу і,…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"