Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1961 №16 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1961 / № 16 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1961 №16 Сторінка 2. с. воскрекасенко МИКОЛА ГЕРЦЕНОК КРИТИКАНИ Бригада сталеварів -«аноду «Запоріжсталь», яку очолює Микола Савелійович Герценок, досягла рекордної виплавки сталі. Вона щодоби видає понадплановий метал. Він обожнює порядки, Тільки їх не поміча. Все шукає неполадки, І як знайде плеще в ладки, Мов зраділе дитинча. ...Хтось забув посеред двору Заступа чи молотка, Занеси його в комору, Без докору-поговору, Нащо терти язика! Кинув навстіж хтось ворота У телятник зачини! Це ж ніяка не робота, Нащо дарма дерти рота. Все доводить до війни? В нас усіх одна турбота, Ми всьому хазяїни! Критиканство ж то марнота, Не злобись даремно потай, Слів на вітер не рони. А що можеш сам зробити, Заходися і зроби! Не шукай, кого б «покрити», Кинь гріхи чужі копити У свої старі торби. К. МІХЄЄВ СТАРШИХ ТРЕБА ПОВАЖАТЬ... Про взаємини людей Та про їх культуру В клубі лекцію читав Лектор Балагура. Розпинався: «Поважать Старших закликаю!..» Та й потягся до води, А води немає! На вбиральницю стару Гримнув: «Бабо Прісько! Принесіть бігом води, Тут же зовсім близько. Вже ж давно графин пустий, зг А ви тут розсілись!.. М-м-да... На чім же, друзі, ми З вами зупинились? Ага! Старших поважать Треба всім нам. Згода?..» Через зал тихенько йшла Баба Пріська і несла Балагурі воду... Із Миколиної печі Сталь іде на різні речі: І на плуг, й на молотарку, На комбайн і на жниварку, На верстат автоматичний І міжзоряний, величний Корабель новий, космічний. Але з печі у Миколи Сталь на брак не йде ніколи Герценок ріки стальної Всі повадки добре чує, Біля печі вогняної Він із вогником працює. ПРОБЛЕМА КЛЮЧА ОЛЕКСАНДР ШТИХ Дихайте. Глибше. Ще глибше! Старший апаратник Горлівського азотно-тукового заводу, депутат Верховної Ради УРСР Олександр Петрович ШТИХ ініціатор змагання хіміків за найбільший вихід продукції з кожного апарата і кращі якісні показники. Ці слова почули ми не на прийомі у лікаря, а в одному з столичних наддніпрянських парків. Правда, чудово пахнуть квіти? спитав наш літній сусід. А от як зайде сонце і запахне ще матіола, резеда!.. Ех!.. Оте «ех» сусід виголосив з такою ноткою болю в голосі, ніби скар- жився на те, що повітря наддніпрянських парків відпускається за най-суворішим централізованим лімітом. Що з вами? вигукнули ми. Ви незадоволені квітами?! Не квітами, а серцем! важко зітхнув він. Вам добре... Ви тут, мабуть, до одинадцятої посидите, а мені зараз бігти треба. Бігти? З хворим серцем?! Хто ж вас жене? Наш дорогий кербуд! У нас, на Саксаганського, 58, ліфт працює тільки до восьмої вечора. Адже ключ од ліфта у нього в кишені. А хіба не можна зробити так, щоб кожен мешканець мав влас- ного ключа? Чому не можна! Скрізь мають. Але наш кербуд про це й слухати не хоче... Ох, вибачте! схопився сусід. Запізнююсь... І побіг. А ми дивилися йому на проблему таку сущу зіпсувати людям настрій. вслід і думали: як легко можна перетворити дрібницю, як ключ од ліфта, і цим надовго СВОЯ СОРОЧКА Щасливі, кажуть, ті люди, що народилися в сорочці. А що, наприклад, робити людині, котрій при народженні не пощастило і яка хоче замовити собі сорочку вже будучи дорослою? Кажете, зайти до першого-ліпшого ательє індпошиву і замовити? Помиляєтесь... «Перше-ліпше» це тільки так мовиться. «Ліпшим» його назвати не можна, бо ні з чим порівнювати, воно у нас перше, воно й останнє: звичайні чоловічі сорочки шиють у Києві лише в одному ательє по вулиці Леніна, 22, а замовлення на них прийма- ють тільки раз на тиждень, та й то, коли під загрозою... план по жіно- Кажуть, хімік хліборобам Все одно, що рідний брат, Бо ж то добриво їм робить Його чудо-апарат. І недаром звуть в народі «Двічі майстром» тих майстрів: Раз він майстер на заводі, Два він майстер врожаїв. Так ото ж якраз із тих Олександр Петрович ШТИХ. Дружні шаржі А. АРУТЮНЯНЦА та К. ЗАРУБИ. Текст Ю. КРУГЛЯКА. чій білизні... Та що там говорити про нову сорочку! Пройдіться від Дарниці до Першотравневого масиву або від Соло-м’янки до Пущі-Водиці чи знайдете ви бодай одну майстерню, де б можна було на старій сорочці переставити комір або манжети?! Не рипайтеся дорогі кияни чоловічої статі. Робіть так, як напи- рекламі столів розкрою: «Шийте самі!» цьому стоїть і, мабуть, довго ще стоятиме директор фабрики сано в На індпошиву Антон Миколайович Пахомов, якому підпорядковане згада- не вище ательє. Везіть, Степане Івановичу, в район казка, а не зведення!.. Що правда, то правда, каже він, з чоловічими сорочками у нас справді не теє... Чоловіки у нас опинилися, так би мовити, на задньому плані. Але ж треба взяти до уваги й те, то чоловіча…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"