ГУМОР І САТИРА

Перець 1961 №18 Сторінка 9

(Друже Перче)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1961 / № 18 / Сторінка № 9

Перець 1961 №18 Сторінка 9 - Друже Перче. з моїм ЩО волів Щ н винвнИнеУяаНаН, 3 тово«о кінця У Черм,г1вськог облСрТаУдПиНИт. 7ор' вТовлв в,ТщобКвитя7а?ГТИ нам «упити У’куть на під'їзді ’ гРязк ни ма" ької лікарні. Д д х до нашої Нов- ЦЬОГО РОК Ти купувати неРб?рГб?ІНл Дпкса3вНтобї'Ив Ндйближммяя (5о під’їли 9 - мИтсЛправляю?’ЬСяа И ласними ТРЄ’ НА ВИСОКОМУ РІВНІ Звертаємо Климів лягає І якос рехо ДУ да - гол й, що в ровуні Правда, селища, яке адміністративно під-кбянській міськраді. Допоможи нам взіМІсця Василя Петрови виконкому міськради, агруз у непролазШйф Чехова. гт. ло дорозі на по; іжежна машина ївуііку. немала по- ЮЦІ «Йе раз часто оувало, що і допомогу і ма- . і на «шви трович М В ЯВА Л ш П застряв, трактщ то таке, наш го ... Саме на молодика до села Густі Млини завітав Архип Саве-лійович Протипіп. Цій важливій події передувала інша, не менш важлива: на ганку сільського клубу з’явилася величезна об’ява, на якій червоним по білому було намальовано: «До уваги колгоспників і інших громадян! Сьогодні, цебто в суботу, ВІДБУДЕТЬСЯ ЛЕКЦІЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ ВІД А ДАМ А І ІНШІ РЕЛІГІЙНІ ЗАБОБОНИ, А ТОДІ ТАНЦІ ДЛЯ ВСІХ ПРИСУТНІХ. Початок рівно о...». Незважаючи на те, що написане після «о» уже було зжоване чиїмсь надто допитливим телям, народу в клуб набилося повнісінько. Появу Архипа Савелійови-ча зустріли оплесками... Слово має лектор товариш Протипіп! оголосив завклубом Федя Карась. Поклавши на стіл свого опецькуватого, тричі переперезаного портфеля, що гастролював по навколишніх селах разом із своїм стаючи на позиції агностицизму, але ж послідовний матеріалізм, як і послідовний ідеалізм, є моністичним вченням, а дуалісти визнають два рівнозначні начала духовне і матеріальне. Отже, що б там не говорили Берклі, Фіхте, Гегель та інші суб’єктивні і об’єктивні ідеалісти, людина пройшла не абстрактний, а конкретний шлях розвитку від пітекантропа і до сучасного гомо сапієнса... На початку лекції була напружена тиша усім хотілося збагнути, що ж то так мудро людина про життя говорить. Коли ж стало ясно, що це марна справа, Дозвольте мені... закректав дід, так тому й бути, я виручу... Так-от, громадяни колгоспники і колгоспниці, і ти, Хведоре, як трудяща інтелігенція! Спасибі велике їм, вченому товаришу, за те, що вони, значить, потрудилися приїхали до нас і розвіяли рештки пережитків у нашім соз-нанії... Сказано ж бо: «Вчення світ, а невчення тьма» і, як той казав, здорово дурили нас колись попи й дяки. От, приміром, отець Гавриїл... Теж були вони протопіп цебто, старші над кількома попами... Ну, як сказати, вроді хветхвебеля... Так ото, .було, як почнуть у церкві казання, то говорять, говорять уже аж у лобі трудить, а вони все говорять! Такого, було, туману напустять, прости господи, що нічого не второпаєш... Ми ж, звісно, темні були і невтямки нам було, що зробити людину з ребра це процесія вельми історична. Це тобі не раз плюнути, як ото в писанії сказано... Діду Омельку, регламент! загукали дівчата й хлопці, тут господарем, лектор без будь-якої розкачки розпочав чергове «по- ширення наукових знань»... ...Йшла друга година, відколи і так уже час пізній, завтра ж на роботу, а ви... Та цитьте! гукнув дід Омелько, не дадуть людині і слова сказати! Танцюльки їм у голові! От і збили... Так про що я? Ага... Спасибі ж, кажу, велике товаришу за роз’ясненіє! Тепер всяк бачить, скільки ж то потрудився вседержитель, доки, мовляв, сотворив людину на високому рівні! І, обратно ж, тепер, дякувать їм, знаєм уже, що не Адам був першим, а той, як його... Кантроп. Усі засміялися. Не сміявся лише Архип Савелійович він уже мчав у сусіднє село... присутні самі почали подавати досить бурхливі ознаки життя: говорили про погоду, про артільні, про свої і чужі справи, про те, що в Секлети собака сказився і свиню покусав... Але Архип Савелійович зробив свою справу: переговорив і заговорив усіх. Під кінець у залі тиша була, як у космосі. Один лише дід Омелько, якому від Покрови пішов десятий десяток, най. банальнішим способом порушував тишу висвистував носом десь у кутку на задній лаві... Громадяни, які будуть запитання? подав, нарешті,…

Друже Перче

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"