Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1961 №18 Сторінка 7

(Народні усмішки)
Перець 1961 №18 Сторінка 7 - Народні усмішки. Мал І АЛЕКСАНДРОВИЧА Навіщо ви його прийняли на роботу: він же не вміє в шахи грати... На останніх засіданнях «Клубу губителів природи», як це видно з попередніх номерів «Перця», розглядалися в основному заяви спеціалістів по отруєнню риби. У зв’язку з тим, що таких спеціалістів виявилось чимало, у «Клубі» вирішено організувати для них спеціальну секцію «Рибогубів». Згідно з статутом Клубу, секція поділяється на дві підсекції рибогуби-фізики та рибогуби-хіміки. Перші віддають перевагу фізичним методам винищення риби, другі хімічним. Керівником підсекції рибогубів-фізиків одноголосно обрано мешканця м. Крюкова (Полтавська область) Булаха Миколу Омеляновича, наглядача Кременчуцької греблі. Цей браконьєр-ентузіаст у вільний від наглядання за греблею час організував дружну бригаду браконьєрів і 27-метровою сіткою та 50-метровим волоком енергійно виловлює рибу в забороненій зоні. Дві інші кандидатури висунуті секцією «Недругів зеленого друга». Цю секцію теж, певне, доведеться по ділити на дві підсекції. І ось чому. Шевчук Никифір Олександрович, голова колгоспу ім. XXI з’їзду КПРС (с. Ясенки, Липовецького району на Вінниччині) прихильник фізичного методу винищення «зеленого друга». Це за його наказом вирубано зелені насадження вздовж шосе Одеса Вінниця і завдано збитків на 646 карбованців (у нових цінах). А Сергій Антонович Чміль, директор Пирятинського шкірзаводу (Полтавщина) розправився з зеленою флорою хімічним методом, випустивши на навколишні луки ядучі відходи з заводу В результаті загинуло колгоспне сіно. Це з вини Сергія Антоновича на заводі вже дев’ять років збираються збудувати відстійники, та все ніяк не зберуться. Компетентні особи вважають, що і Чміль і Шевчук обіймуть керівні посади в секції «Недругів зеленого друга». ПРО ДІЛОВУ ДЕРЕВИНУ І НЕ ДІЛОВИХ ЛЮДЕЙ Ліс на мові ділових людей це не те, що шелестить зеленим листям, де співають пташки і водяться різні лисички та зайчики. Такий ліс ділових людей не цікавить. Для них він напівфабрикат. Ліс для ділових людей тільки тоді лісом стає, коли його спиляно і в штабелі складено. І вимірюється той ліс уже не гектарами, а кубометрами. А ще є поговірка така: «За деревами лісу не видно». Так вона не про той ліс, що вже не шумить, а в кубометрах лежить. У всякому разі так вважалося. А тепер так не вважається. Бо голова колгоспу ім. Жланова, Но-воводолазького району (Харківщина) т. Катраченко з січня місяця минулого року не помічає 45 кубометрів лісу, котрий лежить на станції Ордовка. Ліс колгоспові належить, ліс колгоспові привезли, колгоспному будівництву ліс потрібний, а т. Катраченко, певне, не бачить його, бо за півтора року міг би він уже забрати той ліс із станції. Усяке буває на світі. Трапляється й таке,…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"