Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1961 №18 Сторінка 4

Журнал Перець 1961 №18 Сторінка 4. Трамваї у нашому місті мають одну не зовсім похвальну звичку вони трішечки-трішечки сходять з рейок. Буває це не те, щоб кожного дня, а все ж таки частіше, ніж потрібно для нормального руху міського транспорту. Але цього вечора трамвай, не відхиляючись від залізних рейок і не менш залізного графіка, благополучно прибув на зупинку. Всі, хто мав вийти, вийшли. Всі, хто мав увійти, увійшли. І коли вже здавалося, що все в порядку, із задньої (зверніть на це увагу!), із задньої площадки вилетів повновидий чоловік у синьому капелюсі, в рогових окулярах, з шкіряною папкою в лівій руці і з газетою у правій. Він здивовано і розгублено оглянувся. Не сказав: «Ху, ти, чорт візьми!» Але по обличчю видно було, що подумав так. Видать, зачитався і прогавив зупинку. А потім схопився і в останній момент вилетів з трамвая, як той корок з пляшки шампанського. Хіба що без такого шику. Нарешті, отямився і вже було зібрався рушити з місця. Аж тут до нього впевненою хазяйською ходою підійшов худорлявий чоловік. Підніс долоню до форменого кашкета і з холодною ввічливістю, притаманною лише трамвайним контролерам, вимовив: Громадянине, ви порушили! З вас штраф! Порушник, видно, був людиною кмітливою, бо зрозумів, що справа його безнадійна. Скільки з мене? Тридцять копійок. Новими, звичайно. Будь ласка! Ось вам! Повновидий простягнув гроші і розгублено промовив: До побачення! хоч, як можна догадатися, в цей момент він навряд чи мріяв про ще одне побачення з новим знайомим. Одну хвилиночку! відрізав худорлявий. Що це значить: «Ось вам»? Це ви не мені даєте! Ясно?! Ось мої документи! і він витягнув з бокової кишені круглу залізну бляху, на якій було викарбувано: «Контролер № 36». Вірю вам, вірю, товаришу контролер! Тільки я дуже поспішаю. Нате вам гроші. Не мені, повторюю, протягнув той, не підвищуючи голосу. Почекайте! Ви повинні одержати квитанцію. Ой, ніколи мені! Пробачте! Товаришу тридцять шість, розірвіть квитанцію! Моя дру жина все одно квитанціям не вірить, спробував порушник жартом розрядити обстановку. А мене цікавить не ваша дружина, а порядок! Ясно?! Худорлявий окинув гордим поглядом людей, що вже почали збиратися навколо. А помітивши, що порушник хоче дати ходу без квитанції, витягнув і підніс до рота міліцейський свисток. Це, як завжди, вплинуло. Повновидий повернувся на місце. Дорогий товаришу контролер номер тридцять шість! порушник хотів розчулити охоронця порядку, назвавши його повним титулом. Я все усвідомив, слово честі! Але дуже поспішаю. Запізнююсь, розумієте? Розумію! Чого ж тут не розуміти?! повільно тягнув худорлявий. Поспішаєте, значить... А от порушувати все ж встигаєте. Так це ж я випадково... Зачитався... І ось так... Ну, ясно, зачитався... Газету читали?! Газету! Отож то й воно. А от правила користування міським транспортом, мабуть, і не читали?! Не читав. Але прочитаю! Обов’язково прочитаю! Цієї хвилини до зупинки підійшов трамвай. Он, дивіться, протираючи окуляри, сказав повновидий, інші теж з задньої площадки виходять. О, інших ви помічаєте... Так. Але ви ніби вже інших не помічаєте. Відчувалося, що добродушний чолов’яга починає гніватись. Настала зловісна пауза. Іак, так, ясно... опам’ятавшись, промовив контролер. Значить, зауваження мені робите? При виконанні службових обов’язків?!. Пред’явіть ваші документи! Які документи?! При чому тут документи?! Порушив я порядок вірно.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"