Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1962 №16 Сторінка 4

Журнал Перець 1962 №16 Сторінка 4. і ь ТЕЧЕ РІЧКА НЕВЕЛИЧКА З ЦИСТЕРНИ ДІРЯВОЇ за Вже точно підраховано, що вісім з гаком років можна пішечки дотюпати із Землі до Місяця. Але не підраховано, скільки треба йти, щоб дійти з міста Острий, Донецької області, до Приморського району, Запорізької області. Місяці,, два, три, півроку, рік? Мабуть, ще більше. Бо з цього міста рік тому мав вийти майстер по ремонту цистерни для зберігання пального. Стоїть така г’ цистерна на станції Єлісове і лежить вона Приморському відділу «Сільгосптехніки». Цистерна стоїть, а пальне не хоче в ній п’ятидесятикубова нарай- II 111 у цистерни наче решетом ла- и виникають аж три за- стояти. Пальне біжить, витікає, бо шви та ні. Тут то питання. Перше, чи довго ще буде витікати пальне? Друге, скільки треба йти з Острого у Приморський район пішки? І третє, чи обов’язково йти пішки? Може, доцільніше скористатися сучасними видами транспорту? Д. ПАСТИРЄВ, редактор багатотиражної газети «Механізатор» ОВЕЧИМ ПРЕЙСКУРАНТ як стригтися, Вівцям байдуже, чи під «хлопчика без мами», чи під «машинку». Вони не модниці і в перукарському прейскуранті не розуміють ні «бе», ні «ме». Та навіщо їм розумітися прейскурантах, коли відомо, що за стрижку вівці в Охтирському районі на Сумщині встановлено тверду таксу 25,2 коп. Але ця одноманітність, очевидно, к е р у ю ч о м у р а й () н н и м «Сільгосптехніки» С. Д. Ковтонюку. Ніякої тобі фантазії, ніякого польоту перукарської д у м к и! І т. Ковтонюк див свою склав «За надокучила відділенням Вони на тих енергійно розбу- фантазію: він НА РОБОТІ 1 ВДОМА КЛУБ ГУБИТЕЛІВ творчу прейскурант. без січки новий хорошу стрижку вовни, розриву руна та порізів шкіри» він вирішив преміювати стригалів гривеником за кожну вівцю. носить шапки, то в Але й це ще не все. Ще по 10 коп. колгоспи повинні платити за кожну «не підготовлену до стрижки вівцю». Словом, якщо стригалі голову не тільки для нього кожна вівця може виявитися «непідготовленою». Однак треба прямо сказати т. Ковтонюк ще не цілком ристав приховані резерви. Можна, наприклад, встановити площі» і за , що вико- наприклад, «стан д а р т вироби и чої відхилення від того стандарту драти ще по п’ятаку. Взагалі багато чого думати, щоб кожен, I по Ковтонюка стриженим... м. Суми. можна нри-хто йде до шерсть, повертався В. СКРИПНИК. регес иа. Мал. І. АЛЕКСАНДРОВИЧА . Жінко, а де 523-е яблуко? в) 5 - 1 1 ІШЕ м У колезі Усенка по роботі У 1 не В на зустрічає у кер- шш м г дали на написи: як кузові ліжко-диван, пальма... підстрибують чемодани, дзеркалі пролом замуро- вила «несвідомий» с у м і ж н и х що цього не можна робити? Ну, де? ма- мує тий сушить голову над тим людей виникає велична я Ц ж завадило б прослухати цикл лекцій про пра-у комунальних будинках. А то може витримав новосіллям, бажає щастя-здоров’я. після заселення будинку клопоти. Не встигли люди в’їхати як па стінах під’їздів появилися гвіздками написи: «Едик Віка любов». побачили непередбачений А Никитенко тим часом, думає думу Діти? Дорослі? Підлітки? Коли б дізнатися та зайти до новосела і прямо сказати йому: Друже, ламати стіни, зривати заборонено. І *** - б І логабаритна трюмо несамовито скаче сонце. Тільки скеля, непорушна. АШИНУ ГОЙДАЄ, хвилях, стільці, Мал БЕ-ША ПРИРОДИ Чергове засідання правління Клубу губителів природи почалося з вшанування ветеранів цього клубу. Вшановували адміністрацію Ла-новицького цукрокомбінату і Ям-пільського млина (Хмельницька область) та адміністрацію Лохви-цького спиртокомбінату (Полтавська область). І як їх справді не вшановувати, коли вони, незважаючи на труднощі, перешкоди, фи, акти, в місцевих газетах, самовіддано отруювати воду губити рибу Сула. млина -О ИІ ж І-'А Г 2. заборони, штра фейлетони у «Перці» та продовжуюті ІПЯ зїї ет; * в * річках Горинь ) та і * На тому ж засіданні було прийнято до Клубу губителів природи (секція рибогубів) братів-браконь-єрів з м. Калуша, Станіславської Ану віддай ставок! І в 1 Ц. ш и ЙЗхЖ'уї а Й5 иим Ей? :«Й4К іі в в І Ві :!:;в Ж ... ! :? 8с’ ЇЇ з Ж:;; й;’: : :: А: іі шафа стоїть, мов Раптом звідти лунає радісний зойк: Масив! Перед очима зачарованих панорама нового житлового масиву. Люди на машині новосели. Вони одержали новому житловому масиві нову квартиру. Біля під’їзду нового будинку новоселів кербуд. Він урочисто вручає їм ключ від квартири, вітає їх з 1 першого ж дня буда починаються в нові квартири, видряпані «Ай лав Маруся!» тощо. Хто вони автори цього варварства, кербуд. я ? А Ж ж війт' в підлогу- суворо ще прошу запам’ятати, що смітник в кінці двору, а не на балконі... Не можна також писати на стінах «Едик - - Віка любов». Якщо ви й справді любите Віку, пишіть їй листи, переконуйте усно. А на стінах не оаджу. Ось візьміть обов’язкові правила, пишіть їй листи, не раджу. стінах не раджу. Ось візьміть вивчайте у сімейному колі. До речі, завтра на агітпункті відбудеться популярна лекція про права та обов’язки жильців... Ну, бувайте! Ще (мало не годи- Ну, бувайте! не забув): кидати недокурки у вікно теж…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"