ГУМОР І САТИРА

Перець 1962 №05 Сторінка 9

(Друже Перче)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1962 / № 05 / Сторінка № 9

Перець 1962 №05 Сторінка 9 - Друже Перче. Можеш нас поздоровити: машинний парк нашого колгоспу збагатився ще однією технічною новинкою агрегатом ВП-300. Щоб ти собі не сушив голову над цією назвою, зразу розшифруємо її: це повітропідігрі-вач для просушування кукурудзи. Роботяща машина. Дме вона так, що й вітрові, мабуть, заздрісно, а от тепла чомусь не дає. Тепла ця машина боїться, як вогню, а вогонь у ній горіти не хоче, бо форсунки не розпорошують пального. Але й це ще не все. Хоч у машині пальне не горить, зате ж вся інша снасть і котушки просто-таки палають: не встигаєш їх міняти... Цього повітропідігрівача послав нам Харківський машинобудівний завод. Ми б сказали керівникам заводу спасибі за цю технічну новинку, та сам, Перче, бачиш нема за що! Механізатори: І. КРАВЧЕНКО. Г. ПОПОВ, М. ЛІСТРАТЕНКО. Колгосп -Дружба», В. Писарівського району, Сумської області. Хочеш знати, що таке неповна середня шнола? Це, очевидно, школа така, як наша: за назвою середня, а по суті неповна: у ній не вистачає чотирьох класів. їх уже чотири роки добудовує, та ніяк до діла не доведе, дуже прудкий до роботи Лубенський міжколгоспбуд на чолі з директором Тихим та головним інженером Броншвагом. Заповзята робота наших будівельників так сподобалася учням школи, що вони про них навіть віршика склали: «Міжколгоспбуде, міжколгоспбуде, Коли ж, нарешті, кінець буде?..» Я з тобою згоден, Перче, що це погані вірші. Але ж результати чотирирічної роботи Лубенського міжколгоспбуду ще гірші! В. ДЗЮБА, директор школи. с. Калайдинці. Лубенського району. Полтавської області. ПЕРЦЕВІ ВІДПОВІДАЮТЬ «НА ГАЛЬМАХ ІНТУЇЦІЇ Так звався фейлетон, надруко ваний у № 18 журналу за 1961 рік. У фейлетоні розповідалося про те, що в Кривому Розі шахті «Гігант-Глибока» ім. Ф. Дзержинського бригада комуністичної сандра Р----- Наберися духу І читай: Укрголовліспапірпостачзбут. Прочитав? Тепер послухай. Оцей самий своїми нарядами ЬГ« 74681 І № 74983 виділив Дзержинському міжколгоспбуду (Житомирської області) 55 кубометрів лісу на будівництво тваринницьких приміщень. Оскільки було визначено, що строк виконання цих нарядів - другий І третій квартали 1961 року, а тепер уже 1962 рік, то, мабуть, доречно буде спитати: а що ж з того занарядженого лісу вже споруджено? Можемо відповісти: споруджено велике... ніщо. Бо замість деревини ми одержали від наших поставників самі лише папірці.’ Нам, Перче, відомо, що папір роблять з дерева. Чи не можеш ти за нас поклопотати перед Укрголовліс-папірпостачзбутом, щоб він деревину нам надсилав у неперєробленому вигляді. МАРТИНЮК, голова міжколгоспбуду. рудника працює п .пмї праці Олек-Ростального. Бригада ця уславилася видатними рекордами швидкісної проходки. Продуктивність праці прохідників була б ще вища, коли б на допомогу гірникам прийшла нова високопродуктивна породонавантажувальї машина «Кривбас-250». Фейлетс «На гальмах інтуїції» викрив; причини, що гальмували вигото лення цієї машини. «Кривбас-250» було спроектовано інститутом «Діпрорудмаш» і схвалено Дніпропетровським варгоспом, як кращу з . ’ породонавантажувальних У 1961 році передбачалося тити 20 таких машин. Проте Державний комітет по автоматизації та машинобудуванню обмежив випуск «Кривбасу-250» до 5 машин і вирішив провести порівняльне випробування його з аналогічними машинами, виготовленими іншими раднаргоспами. У зв’язку з цим план ( реглянуто. Криворізькому ві «Комуніст» доручили в 1961 " бас 250» ітшусі п’ять, а лише дві машини, випустив їх не Б б року, як планувалося, .... рад- 3 відомих .... машин. випус- Ні, що не кажи, а механізація трудомістких процесів це таки штука прогресивна! Як, наприклад, у нас, на цегельному заводі «Червона гора», раніше було з вагонами? Ніякого колійного транспорту завод не мав, I пересувати вагони з місця на місце робітникам доводилося за допомогою власних плечей. Інша справа тепер! Тепер у нас є потуж-I» ний мотовоз. То нічого, що за нього доводиться щомісяця вносити 60 карбованців орендної плати, зате є на що подивитися! Очей з нього не спускає начальник нашого заводу т. Макуха! Він, можна сказати, і порошині не дає впасти на той мотовоз. А вагони, і між іншим, робітники І тепер переганяють з місця на місце плечима. Береже т. Макуха техніку. Дбайливий госпо-«арі Таку дбайливість, здається нам. і в пресі відзначити не гріх. Л. КАЛЬЧЕНКО. Артемівський район, Донецької області. план…

Друже Перче

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"