ГУМОР І САТИРА

Перець 1962 №20 Сторінка 9

(Друже Перче)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1962 / № 20 / Сторінка № 9

Перець 1962 №20 Сторінка 9 - Друже Перче. НОМЕРАЦІЯ І НОМЕРИ... Нам розповіли про чудернацьку подію. В одному колгоспі корови і свині об’єднаними силами ізжували дві папки урочистих обіцянок прр заготівлю силосу. В оцьому сніданкові сталася така деталь: ряба паця одного довжелезного папірця жувала, жувала та так і не дожувала. Кажуть, дуже багато було обіцянок на тому папірцеві: «заготовимо», «підготовимо», «розгорнемо», «загорнемо». А тепер коротенько про типові проекти свинарника-маточника на 100 голів і на 60 голів. Значить, так: Обертинське районне відділення «Сільгосптехніки» (Станіславсь-кої області) звернулося в Київ, до центральних інституцій, що виготовляють типові проекти: вишліть нам типові проекти на свинарники з дерев’яними конструкціями. Цілий рік просили. Проектів, звісно, не шлють, замість проектів номерні папірці пруть. Ось що пише київський філіал інституту типових проектів (Ні 9 2370): «Типовий проект свинарника-маточни-ка на 100 голів Ні 529-А-62 філіал не розповсюджує. Філіалом приймаються типові проекти свинарника-маточ-ника на 60 голів Ні 529 (стіни цегляні)». Київський філіал міститься по вулиці Ежена Потьє, 12, і звідси спочатку бабахнули можемо дати проект на сто голів. А потім опам’яталися вибачайте, не можемо! Звертайтеся до Укр-сільгоспу, Київ, Володимир-сьиа, 24. Там можуть... Укрсільгосп відповів (Ні 1021): «Повідомляємо, проект свинарника на 100 голів нині розробляється». А тоді вже Діло пішло, як по маслу. Держбудвидав УРСР (Ні 734 16) пише: «Вашу просьбу про свинарники передали в Київський філіал...» А Київський філіал відповідає на 60 є, на 100 голів нема. Укрсільгосп свою ноту передає розробляємо.... А воно ж усі знають: одними проектними номерами спини свиноматкам не нагрієш. О. КОВІНЬКА. Ні, це не абстрактна математична задача. Це задача, яку саме життя поставило перед керівниками Кар-лівського (на Полтавщині) механзаводу. Та от, дається куб... Втім, не так-то легко дається він у руки, той куб. І засвідчити це може хоча б т. Верхогляд. Андрій Дмитрович Верхогляд, як представник адміністрації, в нічний час чергував на Карлівському ме-ханзаводі. Обходячи територію підприємства, він раптом наткнувся на... самогонний апарат. Е-ей! гукнув він. Чиє добро одзовися? Ніхто не одізвався. Ніхто не забирав своє добро. Вкрай обурений такою безгосподарністю, Андрій Дмитрович рушив до прохідної і там поділився думками з охоронником. Не може бути! заперечив той. Як же не може бути, коли я на власні очі бачив... Вдвох рушили до місця пригоди. А коли прийшли туди, то від самогонного апарата і сліду не знайшли. Сама по собі ця чудасія нікого, можливо, не схвилювала б, якби не інша, що трапилася трохи пізніше. Якось працівників міліції зацікавило, чи справді диму без вогню не буває? Заглянули в одну хату, над якою куріло, і побачили там не тільки вогонь, але й само гонний апарат, з якого точився первак. Побували в інших хатах і там ще більше поповнили свої технічні знання: винесли ще 25 таких самих апаратів, ви готовлених за останнім словом самогонної техніки. Один з міліціонерів тоді запропонував: А давайте ще до річки пройдемося, може, і там щось цікаве побачимо. Як у воду глянув! Спустилися до річки і витягли з води ще 46 апаратів. І що найдивніше: ці 46 дуже були схожі на ті 25, що їх по хатах поназбирали, а всі разом наче вилиті були з тієї ж моделі самогонного куба, на якого вночі на Карлівському ме-ханзаводі зненацька наскочив…

Друже Перче

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"