Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1962 №22 Сторінка 3

Журнал Перець 1962 №22 Сторінка 3. Мал. БЕ-НІЛ. Заблудилась в канцелярських хащах. БАТЮШКА У СПІДНИЦІ У святому писанії місце жінки у церкві визначено досить конкретно: не далі, як до вівтаря. Не передбачено писанієм лише того випадку, коли жінка виявиться стопроцентною святою. Ну, хоч би такою, як Пелагія Ковтун. Зійшла Пелагія в с. Ланчин на Станіслав-щині з недалекого монастирського неба. Потягла святою ніздрею пахне. Дуже гріховно пахне окаянними червінцями віруючих. Люди гроші заробляють і втішають плоть. Душа, бачите, у людей переобтяжена гріхами, а кишені гаманцями. Ну як їх не обчистити? Без усяких там зволікань було вирішено питання про виробничу площу чистилища: знайдено хату під церкву. Святі інструменти хрест, солом’яне кропило, ікони і кадильницю Пелагія змайструвала сама. Зайвина Ісусів і Марій, наштампованих Пелагією під копіркч на ватмані, пішла в роздрібну торгівлю на базарі. Не встигли віруючі й перехреститись, як з’явився у них новий батюшка отець Пелагія. Піп як піп. І відправи служить, і дітей хрестить, і за хрещення справно по 10 карбованців лу ДАЛИ ПЕРЦЮ! ПГРЕЦЬ РАДИЙ ПОВІДОМНІ и своїх ЧИІАЧІВ. ШО В ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОІ..ПАІИ з допомогою Ді Н АЕ ВЕПЬКОІ о РАЙКОМУ КН УКРАЇНИ ІІКВІ-ДоВХНО ТУРИ ІСЬКИЙ МАРШРУТ У І ЕЛІ ВО-РОБІІВШ. НАМ'Я ГАЄТЕ, ЦЕП МАРШРУТ ОПИСУВАВСЯ У Л» ІЗ .ПЕРШІ» ЗА ЦЕЙ РІК ІАК І ФЕЙЛЕТОН НАСЙВАВІЯ .ПЕРУАНСЬКІ ТУРИІГСЬКІ МАРШ РУ ІИ» А ЗАРАЗ ТАМ УСІ. ЗМІНИЛО! Ч. КОЛІ ОСИНИЙ Д ОБРОБЛЕНО. БУР’ЯНИ ІНИ1ЦЕНІ) ТВАРИН НИЦЬКІ ФЕРМИ МЕ ХАНІ ІУК»ГЬ Ч, ОСЬ-бСЬ СТУЦЕ ДО ЛАДУ ЬАІІЯ. ВИХОДИТЬ. ПЕРЕЦЬ МЕДАМ МНЕ» ВЛАІИТУ ВАВ У № ІЗ ДЕКОМУ БАНЮ. пить. Зайдуть віруючі до хати-церкви, Пелагія прогугнявить молитву, а потім хрест і тарілку на стіл: «Цілуйте хреста і викладайте гроші!». Або так: запхне гостеві в рот квадратик хліба з ланчипської пекарні і примовляє: Приймай, грішне лоно, тіло господнє. По карбованчику шматочок... Словом, все як у непідробного батюшки. Тільки одна таємниця непокоїть віруючих. Чомусь не часто отець Пелагія до образа діви Марії прикладається. Здебільшого цілує «пат-рет» колишнього Львівського митрополита Андрія Шептицького. - Щось тут не дуже благоліпне є, кажуть віруючі. А от пю? Свята душа темний ліс. А є пеблаголіпне. Не те, що спритна баба вівтар осідлала. Дурисвіти і в штанях, і в спідницях одним миром мазані. Те, що деякі лан-чипці і досі на святого гачка клюють, ось що неблаголінне. М. ГУЦУЛЯК, кореспондент міжрайонної газети «Нове життя».! с. Ланчин, Станіславської області. ТАЄФАНИЦЯ зсувами схили метрів основ- на те й під- Тоді у Києві багато говорили про золото. Стояла золота осінь. Можливо, це і вплинуло на мене. На схилах Дніпрових,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"