Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1962 №21 Сторінка 7

(Народні усмішки)
Перець 1962 №21 Сторінка 7 - Народні усмішки. Андрій МАЛИШКО (З нагоди його По.іхлня віку) л і з 1 А-М. Складають всі друзі Хвалу козарлюзі И подяку велику У Полудень віку. Його ми вітаєм. І так заявляєм: Щоб щедро писалось И серця засівались Піснями-пшеницею З пломенем-крицею; Щоб сота ще книжка Була у Малишка; Щоб мав тільки щастя, А горе хилилось І квітами й рястом Дороги стелились! Олесь ЖОЛДАК. ПУД СОЛІ Один парубок зустрівся з дівчиною і закохався в неї так, що вирішив оженитися. Ян же ми можемо одружитись, говорить дівчина, коли так мало знаємо одне одного, ще ж і місяця не минуло, як ми познайомились. А для того, щоб добре розпізнати людину, як кажуть, треба з нею пуд солі з’їсти... А ми давай поженимось, стояв на своєму хлопець, а потім будемо разом їсти сіль, бо так, живучи окремо, ми й через десять років не будемо знати, скільки солі з’їли. Повідомив М П ТОПОР з ст. Грейгове, Жовтневого району. Миколаївської області. БАГАТО НАРЯДІВ Молодий солдат у листі до матері написав: Живу, мамо, добре, служба йде, одне погано, що нарядів багато дають. А мати відповідає: Якщо в тебе, синку, є зайві наряди, то присилай їх нашому Ягорці, він ростом майже такий, як і ти, то зносить. Повідомив М Д ЛИМАНСЬКИИ з м Кривий Ріг Дніпропетровської обл. Дружній шарж А. АРУТЮНЯНЦА А ЩОБ ЇМ БУЛО ПУСТО! КУПЕЦЬ ТА ІВАН Одного разу їхав купець у місто на базар зі своїм слугою Іваном. А до міста було дале ченько. От на півдорозі купець і каже: Станьмо, Іване, коней треба підкормити, ти ляж відпочинь, а я трохи попрактикуюсь, як це я на базарі буду торгувати. Іван ліг відпочивати, а купець на возі розіклав свій крам і почав на все горло кричати: Громадяни! Не товпіться, не товпіться, станьте в чергу, всім дістанеться... та руками махає та знов кричить. А ти, бусурмане, куди пішов і гроші не заплатив... Набрид Іванові той крик, крутиться з боку на бік, не може заснути. Іван непомітно зняв барка, підкрався ззаду та як смалоне купця межи плечі, так той і звалився з воза. А коли прийшов до пам’яті, запитав Івана: Чи не запримітив, Іване, хто це мене вдарив? А Іван відповідає: Хіба в такому гармидері можна було запримітити. Стільки ж людей було... Надіслав і А. ПОГРІБНИЙ з с. Горожанка, Башганського району, М и колаїнської області. ЯК МУЖИК ПАНОВІ віддячив Це не копія з натюрморту якогось французького художника-імпресіоніста. Це звичайні пляшки з-під оковитої та інших кріпкеньких напоїв. Це не підсобна…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"