Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1962 №21 Сторінка 2

(Сатиричні мініатюри)
Журнал Перець 1962 №21 Сторінка 2 - Сатиричні мініатюри. ДО ДНЯ РАДЯНСЬКОЇ МІЛІЦІЇ Мил В ГЛИВІМ НА НА ЧУДОВОМУ Закарпатті, у Му канівському районі, в колгоспі їм. Леніна правління артілі засідало Засідало та н ду мало-гадало чи бути в артілі посаді колгоспного економіста, чи не бути. (Діди ж наші, слава богу, без отих економістів обходилися) Проголосували, і одностайно підрубане на усі чотири ніжки крісло колгоспного економіста повалилося Повалилося разом з г. Кривиць-кпм. який досі на ньому сидів Після цього голова артілі Іван Гаврилович Кабацій виголосив бадьору заупокійну промову. яка закінчувалася так «Ми й надалі всіляко будемо добиватися скорочення штатх колгоспного адміністративно-управлінського персоналу, будемо зміцнювати економіку артілі!» Потім голова і члени правління сіли і задумалися Вони не думали, наскільки «зміцнила ся» економіка артілі від того, що ліквідували посаду колгоспного економіста. Вони прикидали, як районне начальство похвалить їх за таке «міроприємство» Аж тут під вікнами контори щось загупало, іагуло До правління зайшов чоловік і до го-лови Іване Гавриловичу, там хлопці хочуть з вами поговорити. Хай заходять, махнув рукою голова Та що ви. хсі в приміщення не протовпляться Нас жє' двадцять п’ять молодців (ва щяп. сторожів і п'ять хлопців з пожежної іру ЖІІІІІІ Що. пожежа чи крадіжка яка2 стриво жнися голова То ж бо й воно, що ні Інша гриза нас привела сюди Бачите, злодії у наш час пере водяться, та й сезонні сторожі разом з дружинниками нам допомагають. Часу у нас хоч відбавляй. Різатися в підкидного осточортіло От ми до вас із проханням: ви тут якраз посаду економіста скоротили, то, може, щось із тих зекономлених коштів на спорт кинули б. ЗЕКОНОМЛЕНО ШЛЯХОМ СКОРОЧЕННЯ.. * . . Із нас, кадровиків, якраз дві футбольних команди могли б вийти та з сезонних сторожів дві. Якщо злодіїв не ганяємо, то вже хоча б м'яча ганяли По сумісництву, так би мовити Добре, кивнув голова Ідіть хлопці, а ми тут подумаємо Але подумати знову не вдалося тільки охоронці громадського добра за ріг завернули, як до правління примарширував підрозділ десять колгоспних комірників, підсилених п'ятьма фуражирами. Товаришу голово, звернувся до Івана Гавриловича їх парламентарій, чолом б'ємо вам. а в особі вашій усьому правлінню Допоможіть. Єдину розвагу маємо гирі Але всі вони у нас по два. п’ять, десять кілограмів І підіймати нічого Якби були дно . гри . п'яти пудові, то можна було б час убити па тренуваннях. Були б у нас колгоспі іакі спортсме пи гирьовики, що й чемпіонів іа пояс іаткіп .111 б Оі і просимо. Може б, правління з сум. зекономлених шляхом скорочення посади ек помісти Гаразд, перебив голова Пишіть заяву до правління. Надіюся, воно зважить на ва ше слушне прохання Тільки но голова спровадив «гирьовиків», як під вікнами контори знову іагомоніло. Вийшов Іван Гаврилович, став на порозі контори і окинув оком новий загін Перед ним стояли 4 ра ГАТИ ГИ ЧIII 11III АТІОІ’И чародійна посада З ЙОГО РУК, А ЗАМІСТЬ НЕЇ З’ЯВЛЯТЬСЯ ТРУДОВІ МОЗОЛІ. ЯКОСЬ ГРОМАДЯНИ СЕЛА НОВО ТРОЇЦЬКОГО (СЕЛИДІВСЬКИ й РАЙОН. ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ) ПОСКАРЖИЛИСЯ ПЕРЦЕВІ. ЩО У ЇХНЬОГО ЗАВІДУЮЧО ГО МАГАЗИНОМ КАЛЬКА ДУЖЕ ЛИПКІ РУКИ. ПЕРЕЦЬ ЦЕ СОБІ ДО УВАГИ ВЗЯВ. НА ВУСА НАМОТАВ І, КУДИ СЛІД, ПРОСИГНАЛІЗУВАВ. А ТЕПЕР РАДИЙ СВОЇМ ЧИТАЧАМ ПОВІДОМИТИ, ЩО КАЛЬКО ЗАРАЗ «ЛІКУЄТЬСЯ» У ВІД ПОВІДНОМУ ЗАКЛАДІ, КУДИ ПОМІСТИЛИ ЙОГО НА 2 РОКИ. БУДЬ ТЕ ПЕВНІ, ЗА ДВА РОКИ ЛИПКА ЗЛОДІЙСЬКА КОРОСТА ЗІЙДЕ Чом він за посад) так тримається? Бо силу визначну посада має ця: Відводить вбік усі критичні бурі і тим трима йою в літературі. НА ХВИЛЮ Став наш лірик модерністом: Вже римує ліс із тістом. Тільки змісту, зокрема, Як раніш, нема й нема. ЩЕ РАЗ ПРО БРІД Як не знаєш, кажуть, броду, То не лізь, юначе, в воду... А якщо йою нема -І глибінь навкруг сама? Що подіяти тоді Чи стрибати по воді. Чи шукати, може, кладку Для подібною випадку? Обережністю, на жаль. Дуже пахне та мораль. Певне, приказку цю сплів Той, хто плавати не вмів І тримавсь таких їлибин. Щоб не більш, як до колін. ПРОПИСНИМ ОРАТОР Він не вгава: «Питання суть Я висвітлю, я визначу!..» Він так «гримів», немов везуть Порожніх бочок з тисячу. Який до велемовства хист! Хоч затикай тут вуха ти: Вже краще слухать вітру свист, Ніж ту промову слухати. ТЕЖ ПОМІЧНИЦЯ На підйомнім крані муха Цокотіла: Зводим стіни!.. Вітер муху не дослухав І... здмухнув з кабіни. Петро СИНГАЇВСЬКИИ. Він кожного року з трибуни баском Вигукує клятву гарячу: «Дозвольте сьогодні запевнить обком Ми здійснимо з честю задачу!» За це йому оплески! Вірить весь зал Тим цифрам, запевненню тому... З наради одвозять його на вокзал, І їде герой мій додому. Потому розказує дома днів сім Заступникам,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"