Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1962 №19 Сторінка 5

Перець 1962 №19 Сторінка 5. (ЗА ЛИСТАМИ Прочитавши в «Перці» вступну, гнівну увертюру «Що краде агрономів?», хороші, симпатичні читачі аж-аж дивуються чого, ото, деякі агрономи у кущі ховаються? Хто їх, питають, ховає? Хто їх благодійною запаскою прикриває? Дивуються читачі і хвилюються. Схвильовані листи нам пишуть. Приміром, з міста Іванкова, Київської області, нам сповіщають ось таке: Голубенко Раїса Федорівна закінчила Одеський агротехнікум. Закінчила, напнула на очі хустину і отак із зав’язаними очима пішла по місту мацати у якій установі можна застосувати високу агротехніку? Мацала, мацала і намацала: боже ж ти мій! Краще високоурожайної хлібопекарні і не найдеш! Улаштувавшись у пекарні експедитором, Раїса на готовеньке борошно диплома поклала і сказала: «Дівчата! Мої любі однокурсниці! Дивіться, я вже наорала, насіяла і навіяла...» Значить, пишуть читачі, пишуть, та ще й гукають тю, тю!.. Училася Марунчак Ганна, училася, вивчилася на зоотехніка, а стрілочником працювати попала. їй-бо, зоотехнік Марунчак Ганна працює стрілочником на станції Дубляни-Ляшки, Львівської залізниці. Прочитавши оцього листа, ми ласкаво попереджаємо: Любі наші друзі! Не поспішайте тюкати! Може ж, і справді на перонах Львівської залізниці будуть поросят розводити? Коротеньку історію нам описали і читачі із села Більська, Опішнян-ського району, Полтавської області. Історійка така: зоотехнік Петро Степанович Решетило спочатку працював у колгоспі «Зоря комунізму». У колгоспі Петро Степанович трохи збився з рахунку. Допустимо, йому дають одне преміальне порося, а він дивиться рядом стоять, як ті сироти, два непреміальні підсвинки. Петро Степанович за одним рипом їх трійко і повпихав у власний лантух. У колгоспі за це покритикували т. Решетила, так він перебіг у клуб. Клубом став завідувати. Нині працює викладачем у Більській середній школі. Викладає механізацію сільського господарства. Пояснює учням як трактор гуде, а як корова реве. Ну, це ще півбіди. А ось у Шевченківському райвиконкомі (Харківська область) додумалися до веселішого: зоотехніка Галину Шевченко призначили на посаду бігунця... Бігає по райцентру сюди та туди. Бачите, який фокус: голова райвиконкому Іван Пилипович Кістерний зобов’язав зоотехніка Галину Шевченко регулярно доповідати начальству: у кого опоросилося, отелилося і ожеребилося... Другому зоотехніку, Шевченкові Миколі, як людині з вищою освітою, більше поталанило. Він сидить у цьому ж таки Шевченківському райвиконкомі і підбиває баланси скільки сидить зоотехніків у райвиконкомівських конторах. Що там говорити, повідомляють нам, один-два зоотехніки у районних вербах сховалися. Ось у нас, у селі Іванківці (Знам’янського району, Кіровоградської області), величенька агрономічна ланка в одному кущику сховалася. Голова сільради Москаленко Іван Якович агроном. Василенко Василь Іванович, приймальник курячих яєць, агроном. Гриценко Валентина Петрівна, рядова робітниця молочно-сепараторного пункту, зоотехнік. Сидить оця сільськогосподарська фахова сила, печатки ставить, мо- ТРУДЯЩИХ) локо приймає і крашанки на сонце розглядає: чи…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"