Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1962 №02 Сторінка 7

Перець 1962 №02 Сторінка 7. Андре ВЮРМСЕР Уранці, купивши газету «Юманіте», французький робітник шукає на її першій сторінці коротеньку злободенну замітку відомого письменника комуніста Андре Вюрмсера. Шукає й думає.: кому з буржуазних борзописців чи політичних діячів бути сьогодні « нокауті? Яку антирадянську чи антикомуністичну брехню буде викрито? Від якої байки реакційної пропаганди цього разу не лишиться каменя на камені? Сатира Вюрмсера б'є влучно, його слово гостра, відточена зброя в тій нелегкій боротьбі, яку провадять французькі комуністи. Сьогодні Перець знайомить читачів з бойовими памфлетами нашого французького друга ТОМУ, ХТО ВПЕРШЕ БЕРЕ В РУКИ «ЮМАНІТЕ» Знову й знову ви перегортаєте сторінки цієї газети. її напрямок вам близький, проте... Проте, коли збираєшся читати газету, якої раніш ніколи не читав, хочеш знати одну річ... Як із правдою, чи не так? Ви маєте, безумовно, рацію. Отож для перевірки візьмемо один факт, один з найважливіших, щоправда, найважливіший для нашого часу. Ось уже більше сорока чотирьох років минуло, як Радянський Союз розпочав будівництво нового суспільства. Тепер він уже націлився на комунізм. Так-от, хто сказав про це правду? Протягом сорока чотирьох років було чимало з’їздів, програм, планів, битв і, як буває у кожній людській справі, помилок та відступів. Та уявіть собі, що «Восток-4» скинув на планету Марс повну підшивку газети «Фігаро», починаючи з 7 листопада 1917 року. Чи зможуть мар-сіяни, вивчаючи за «Фігаро» історію СРСР, щось зрозуміти? Як їм збагнути те, що, ідучи від поразки до поразки, від катастрофи до катастрофи, від утопічних планів до планів нездійсненних. Радянський Союз досяг вершини, на якій ми його зараз бачимо? Для цього треба було, щоб про кожний з’їзд, про кожний період «Фігаро» сказала лише те, що було в ньому другорядного, а головне пропустила поміж пальцями, бо, по-перше, її надихала лише ненависть, а по-друге, вона взагалі ніколи не знала, де воно, оте головне. А тепер уявіть собі, що, помітивши помилку попередників, екіпаж «Востока 5» принесе марсіянам повну підшивку «Юманіте», починаючи від тієї ж славетної дати. О! Я визнаю наперед: там є й помилки в оцінках, і деякі прикрі пропуски. Однак, читаючи «Юманіте», марсія ни знайдуть у ній точну розповідь про те, що відбулося, розповідь, підтверджену історією і цілком зрозумілу. Так, дорогий друже, так, ви обрали хорошу газету. Читайте її. ПРЕДТЕЧІ «ВІЛЬНОГО СВІТУ» Я часто одержую листи від старих комуністів. Та хіба можна поставити поряд ці два слова? Скажу точніше: від французів, які віри ли у соціалізм ще тоді, коли весь світ був підвладний грошовому мішку, коли зоря людства ще ледь жевріла Один з них надіслав мені «Поразку Рад і економічне відродження Росії», розкішну брошуру, видану в 1922 році «Російською фінансовою, промисловою та торговельною асоціацією», яка об’єднувала тоді в Парижі «власників і керівників підприємств та багатств Росії». У своїй брошурі ці пани пророкували поразку пролетарської рево люції, «лиха, єдиного в історії людства», такого страшного лиха, що «застосування комуністичних ідей і методів до російської націонали ної економіки призведе до цілковитого занепаду всіх її галузей » Охоп лені лютою ненавистю до «промислових робітників, яких зробили без відповідальними утриманцями держави», вони свято вірили в те, що «розвіялося вже сп’яніння від насильницького загарбання і розподілу приватної власності». Ці реакціонери були те й предтечами: «Наш де віз, писали вони, це встановлення системи вільної ініціативи. Еко номічне відродження Росії неможливе без застосування принципу свободи приватної власності». Як бачимо, наша «свобода» не вчора на світ народилася' Предтечі «вільного світу», колишні власники підприємств і багатств Росії говорили, звертаючись до своєї спустошеної, зруйнованої, голодної і скри вавленої країни: «Треба відверто і категорично заявити, що спроби залучити серйозний іноземний капітал до російської економіки, збері гаючи комуністичний лад, це очевидне безглуздя». Здавайся або здихай’ 3 іншого боку, пани емігранти виступали за «якнайтісніше співробітництво іноземних капіталістів з російськими промисловцями, які для всього цивілізованого світу лишаються власниками відібраних у них підприємств». Минуло сорок років, протягом яких «серйозний іноземний капітал» не дав країні Рад нічого, крім санітарних кордонів і спустошливих на вал. Яка ж гелер ваша думка, читачі, про «Поразку Рал і економічне відродження Росії»? Чи згодні ви з твердженням цих панів про те. що «застосування комуністичних методів до російської національної еко коміки призведе до занепаду всіх її галузей»? Хіба не переконалися ви. що не варто заглядати у майбутнє людям, чий убогий мозок заплив салом? Минуло сорок років і їхні діти стали водіями таксі, токарями по…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"