Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1962 №12 Сторінка 3

Перець 1962 №12 Сторінка 3. ОТЛКИЙ-ТО Я НЕВДАХА (ПІСНЯ ТРАКТОРИСТА) А найкраще, друзі, бути трактористом. Скільки оком глянеш простір, далина! Жайворами в небі, сонцем променистим Тракториста в полі зустріча весна. Я і в щасті, я і в горі, Бо з наукою у спорі. Од природи це у мене... Раз почув я слово вчене, Що в машини норма є. Ясно, це важливий фактор, Тільки в мене кожен трактор Дві тих норми видає. Через те, що я, бідаха, Мабуть, трохи ще й невдаха... Борозну веду я, а слідом за мною Жито колоситься, гречка зацвіта. А по-під горою, яром-долиною Зелено буяє всяка красота. Я і в щасті, я і в горі, Що з наукою у спорі, Бо така вже вдача в мене. Раз почув я слово вчене: Що врожаям норма є. Я перечити не смію, Тільки там, де я посію, Лан дві норми видає. Через те, що я, бідаха, Мабуть, трохи ще й невдаха... Я все літо в полі, в полі на роздолі. Скільки розказали таємниць мені І громи, й веселки, й зорі ясночолі, Кораблі космічні й жителі земні. м Отже, трактор гарна штука. І виною в тім наука. Я за ту вину хорошу Щиру дяку їй виношу Від колгоспної рідні. Як за той же таки трактор І одвертий мій характер…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"