Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1962 №15 Сторінка 8

(Друже Перче)
Перець 1962 №15 Сторінка 8 - Друже Перче. зяй; пРи вИн ГОЛЯКА і вру-не без «жив- на змій» ЙОГО 3 ,Т ТОД -тануті Дума Щоб або штовх нуться ну знахідку: постане кмп тому призволяще останн ім лави бівку у підстав цем Якщо пощастить пати врубівку, то зарубку зробити шого Але в Л ЬКИ ' ева гн Про 1 щуТЬСЯ озповг. рИГо ТпосРТійно кіосках- . д( Д По и г нол ТПп Р НН п нину и ' в*ста 3 То р оАг ИЯІЛИ кепМ'заЧІ- НЄР'ВНННІВ е 8истачаг Дочасно' ї*7 ,с Х Чемо На«и за-с ТІн и 3Вели І не ЧИЛо ла« помон( т? а’ заи, ЛЬНн Н ХОчелл »Р ки вчи й ,сняадав чим« Щоб ти 'Нчити таНОГ 3а так Тому нааТЄР'а в ли ШРН А тРаи чі-на. МУ Що 4атого ;духу» с Ла Алх ’ Щоб ВІДКО-першу нею повинен начальник на-шахтоуправління Пронін. Хай зарубає що техніку ховають! мо ний що, копаються д західної лави там на перед Тебе -Т1 СкаД моря .«І безпереч-пошуках. Як-, вони не до-до третьої на-цін-ними врубова машина яку ще два роки покинули тут на-Мало того, часом вхід до замурували, нас тепер, вважають похованою»... Чи ДИТИ № 5, дицію? Ми, шахтарі археологам успіх в скажімо П ЯаРсь«, ЧеМо*Є. 7 а ’ п'-ЧД с Є їЬНого » п1зНЬ кїІ на пізнього торгУ 3 ра*нХ ’ ИДЩ старих ріпною- З Р п’янив чора очиваюяих. сосй лиХ В'Р нубеЛЬЦЄ «зелений ГаРипоного мОрЯ вигнати а 3' Перяе. дуТЬ 77 Д П М може- не «АУпере( пляЖУ’ комини «шум ти иІ ТИСЯ можеш ти нас, на археологічну Дод соб. и И Чллг.р1 Не чіл а* Тт .?Даєт. е До о 9 со тп ПеРє ДиРек?Че- е ' 7 . е Го и Р еИч М*СЬНО О 3УР 4 НатУ Р4В Р ВИЧ *Н В0го Р 3 Рра ! ЗДИВУЄ» на бере3 . Це *іеномиш на ньомУпл0Н ах СкаАо Сцомиит, там уМИТЬ в ТЬСЯ. ть комиш е’ ЯгГеваУп’янИ,ЛИ дерева оіиа; хають .тиТИСя е очи х ’лЖНжк!' -ОТ Жг АЖ Ма.і В ГРИГОР’ЄВА 'І ай ал королю... вол ю... заведе в неволю. Способів залізти до державної кишені у сучасних аферистів чимало, але всі ці способи варіації звичайної крадіжки. ...Нам невідомо, хто кого знайшов: Ричард Матвійович Юр’євич Федора Петровича Ярмолинського чи Федір Петрович Ярмолинський Ричарда Матвійовича Юр’євича. Відомо тільки, що їхня зворушлива дружба влетіла державі у добру копійку. Почалось з дрібниці: Федір Петрович поскаржився Ричардові Матвійовичу, що йому, шевцю-при-ватнику, для одержання права на пенсію не вистачає якихось там 8-ми років трудового стажу, а його дружині В. М. Сенько ще менше, лише 4 роки. Так у чім же річ! вигукнув Ричард Матвійович, якась там довідка чи запис у трудовій книжці! Я ж бланками різних підприємств запасся ще в 1957 році, коли вийшов з тюрми по амністії, а щодо печаток і штампів, то це для мене, колишнього маляра, теж раз плюнути! І плюнув... Плюнув на саморобну печатку раз і вдруге, і Ярмолинський та Сенько стали власниками пенсійних книжок. За короткий строк, завдяки, м’яко кажучи, такій липі, подружжя переклало з державної кишені до своєї власної 1230 карбованців у нових грошах. Грошового гонорару за художньо виготовлений макет печатки Ричард Матвійович не вимагав. Він узяв натурою у вигляді солідного могорича. Так би мовити, на почин. Але за фальшиві документи, сфабриковані для громадянки М. І. Пироженко, по яких вона встигла незаконно одержати 353 карбованці пенсії, взяв солідну грошову винагороду. А далі пішло-поїхало! І хто…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"