ГУМОР І САТИРА

Перець 1962 №09 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1962 / № 09 / Сторінка № 3

Перець 1962 №09 Сторінка 3. ЩО КРАЩЕ? (ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ) Що краще: чи вислухати скаргу, чи не хотіти й слухати її? Візьмімо такий факт. Щовечора на Запорізькій автобусній станції збираються пасажири і чекають автобуса на Гуляй-Поле, який відходить за розкладом о 20 годині 10 хвилин. Пасажири сидять, чекають, газети читають. Час минає, а машини немає. Квитки продають, а автобуса не подають. Сидять пасажири і про диспетчера не дуже приємні слова промовляють. Диспетчер чує гіркі докори і вухом не веде. Звик уже. Не первина. У нього до всяких скарг давно імунітет виробився. Нащо ото дискусію з пасажирами починати, коли може бути ще гірше? Може, автобус взагалі не піде? А якщо на дві-три години запізниться, то й так минеться, повезе аж у Гуляй-Поле усіх скаржників. Навіщо ж нерви псувати? Береже свої нерви не тільки диспетчер, бережуть їх і керівники станції. Якби вони хоч раз понервували за пасажирів, автобус, напевне, відходив би на Гуляй-Поле точно за розкладом. Тепер візьмімо інший факт. Директор Бородянського автопарку на Київщині т. Нехамкін до скарг прислухається. І, головне, вживає по них дійових заходів. Ходить у нього автобус на лінії Бородян-ка Андріївна. Іноді, на прохання пасажирів, водій віз машину далі на 2 кілометри до Нової Греблі. Зате ж і лупив за ці 2 кілометри з пасажирів плату вдвічі більшу. Так би мовити, діяв за принципом матеріальної зацікавленості: своя кишеня не чужий гаманець. Пожалілися люди т. Нехамкіну на здирство. Прислухався він до скарги, подумав і вжив заходів: заборонив водіям возити пасажирів у Нову Греблю. Мовляв, автопарк не може відкривати нову лінію. Словом, принципова людина. Нині пасажири міряють пішки ті нещасні два кілометри, на які у т. Нехамкіна коліс не вистачило. Міряють і невеселу думу думають: І хто оті…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"