Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1962 №18 Сторінка 9

(Страшне перо не в гусака)
Перець 1962 №18 Сторінка 9 - Страшне перо не в гусака. в СВНТАННЯ Йшла Ельвіра молода. М -да... З нею біг собачка Рейс. Тек-с... І побачив їх обох Ох! Хто б ви думали? Едот. От! Аж йому забило дух: Ух! В мозок вдарила любов Бов!.. Ой, чувишечко моя, Покохав навіки вас Враз. А Ельвіра молода: - Да?! Закохалась я без меж Теж, Мій кумир, кіногерой? Ой!.. А собачка з дива став: Г ав!.. І посватався Едот. От! ма? -упГ,Ри"'іР м' прийшов ти в йочаХ х е' " рЛи Г дКла* ’а ' .Т7а Ш7 Р-ГАЗЛ?иУ7 а ЄД и«- Ців! У н мплекті» епп стягли у н" й0 наРбован- ?ат щ П 'АА’ енняЄР і" Рож» а на- д. ГЕРЕЛЬ гол а колгоспу.’ йй ?іб 5г: І Нині ж кожному своє: Є: Розвідниця молода. М-да... І Едотик-холостяк. Так!.. Та без батенька один Син... Вийшло так, як Рекс сказав: Гав! Іван НЕМИРОВИЧ. в ЯК Я СТАВ ГЕНІАЛЬНИМ ПОЕТОМ Я давно уже мріяв стати геніальним поетом. Бо то і життя добре, і почесті чималі. Не говорячи вже про пам’ятник після смерті. А пам’ятник, як-не-як, теж хороша річ. Але довго нічого не виходило Писав я та й писав, а друкувати не хотіли. А писати, скажу вам не вихваляючись, умію не зле ви разно, чисто і навіть огріхів мало роблю. Більше двох-трьох помилок у строфі і під лупою не знайдеш Наука, як кажуть, іде не в ліс. а в ніс Та редактори вперлися: ні та й ні. Пробував я і про любов, і про природу, і про місяць. Усе на пшик. 1 був би, далебі, вмер невідомим, якби не випадок. На одних зборах зустрівся я з поважним типом в окулярах. Як виявилось, славнозвісний поет Карасик. Зірка першої величини на небосхилі літератури. Само со бою зрозуміло, запросив я його на чарку. Уже підпивши, кажу йому, шо та як: редактори наносі лись на мене А він рече: Покажіть оті свої вірші. Якраз я мав у кишені один. Під назвою «Туга». Такий собі віршик Квітують квіти, і срібні зорі у небі сяють. Темно в алеї. Іде дівчина, гойдає стегнами, біліють коси, немов лілеї. Очима темінь я пробиваю і потішаю серце зболіле: Може, дівчина іде до мене? Розтала... Згасло волосся біле. Обвите смутком, серце юначе Нас запитують: «Що таке вентилятор?» ВІДПОВІДАЄМО: Вентилятор це вулкан, який викидає чорні хмари вугільного пилу. Ось уже кілька років виверження вентилятора можна спостерігати на Гор-лівській шахті «Кіндратівка-Нова» тресту «Калінінвугілля». Навколо шахти повно екзотики: ходять чорні люди, ростуть чорні дерева. До відома керівників тресту та виконкому Горлівської міськради: начальником на шахті працює т. Семченко, а головним інженером т. Альохін. * * * Працівники Новобузького міськ-комунгоспу (Миколаївська область) цікавляться: «Коли нам повернуть з Луганського авторемонтного заводу поливну машину, яку ми здали на гарантійний ремонт ще 7 місяців тому?» ВІДПОВІДАЄМО: На думку директора заводу т. Мелконова, ще не скоро. Обіцяного,…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"