Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1963 №01 Сторінка 5

Перець 1963 №01 Сторінка 5. МИКОЛАЇВСЬКІ МОНОПОЛІСТИ На наш погляд, знамениті сатирики Ільф і Петров не довели до кінця своєї справи: вони остаточно не з’ясували, чи живий їх неповторний Остап, чи віддав богові Душу. Проте, слово «неповторний» тут навряд чи на місці. В одному тільки Миколаєві живе та хліб жує не один десяток ділків, які нічим не поступаються Остапові у вмінні добувати гроші. Це до деякої міри пом’якшує провину вищезгаданих письменників. Якщо в їхнього героя залишилося стільки талановитих учнів, то вже не має значення, живий герой чи ні. Навряд чи маляр Миколаївської ТЕЦ Георгій Панасович Астрем-ський вивчав усі Остапові способи добування грошей. Та це йому й непотрібно. Його цілком влаштовує один-однісінький спосіб: виробництво гіпсових розеток для стель. Хоч у цьому нема ніякої романтики, зате є добрий прибуток. Прикиньте, скільки в обласному центрі індивідуальних забудовників, а потім помножте цю кількість на число кімнат у нових будинках. Вийде чимала цифра. А де ж дістати оту розетку, коли місцева промисловість їх не випускає? Ясно у місцевого «монополіста» Георгія Панасовича. Фабрика Астремського, прямо скажемо, зазнає чимало організаційних труднощів. По-перше, розвиток її стримує розмір площі квартири № 3 у будинку № 49 по вулиці Малій Морській. По-друге, важко з сировиною. Немає плановості у постачанні. Тут панує ви- падок. Буває, що до фабрики Астремського сировина прибуває машинами, а буває й таке, що Георгієві Панасовичу, його дружині і синам доводиться бігати по Миколаєву й скуповувати гіпс в аптеках. Не менш заповзятим підприємцем є й В. П. Задорожній, який кілька років тому заснував перший у Миколаєві домашній вапняний завод. Штат підприємства сім одиниць: сам Задорожній, два сини, дочка, дві невістки й зять. Однак ця типова сімейственість не заважає заводові успішно виконувати свою виробничу програму. Мало не щодня завод видає п’ять-шість мішків негашеного вапна. Продукція реалізується на підступах до колгоспного ринку по твердій «таксі». 2 карбованці за невеличке відерце! І хоч у штаті вапняного заводу немає ні бухгалтера, ані економіста, Задорожньому і К добре відомо, що кожна така партія продукції дає мінімум 100 карбованців чистого прибутку! Правда, вапняну монополію За-дорожнього було недавно порушено. У нього з’явився небезпечний конкурент в особі сусідки Н. Д. Викової. Вона підступно, і…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"