Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1963 №22 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1963 / № 22 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1963 №22 Сторінка 2. Ми часто чуємо справедливі нарікання з приводу роботи клубів, будинків культури, бібліотек, музеїв. В багатьох випадках... головнокомандуючим в культурно-освітній роботі за- лишається карбованець. Мал. В. ЗЕЛІНСЬКОГО (З доповіді тов. Л. червневому Пленум Іллічова на ЦК КПРС), КОГО ЗІ ЖИТО БИТО, 1 КОГО НЕ І'ЛТІІ АБУТЬ, колись давно-давно, ще в золотому дитинстві колишній завідуючий Голоб-ським (Волинська область) хлібоприймальним пунктом Іван Абрамович Щесюк почув не дуже складну і не дуже прогресивну мудрість: «Дають бери, а б’ють тікай». Може, давно колись така мудрість цілком влаштовувала Івана Абрамовича. Брав він тільки те, що йому да- вали, а оскільки бити його ніхто не бив, то й славно жилось йому на білому світі. Але минув якийсь там час й Іван Абрамович, бувши завідуючим хлібоприймальним пунктом, раптом відчув, що того, що дають, йому малувато. Отже, треба більше не чекати, поки дадуть, а брати самому. Про те, що за це можуть побити, якось не хотілося й думати. Так почав Іван Абрамович брати. Брав він все підряд, не дуже зважаючи, чи добре воно лежить, чи погано. Збудував добрячий будинок з державних матеріалів, викопав криниченьку за неділеньку-дві (руками робітників хлібоприймального пункту), завів домашню свиноферму, на якій рохкало по дюжині, а то й по півтори дюжини свиней. Зав’язав Іван Абрамович щільні зв’язки навколишніми баригами, так що експорт свинини з Голобів відбувався безперебійно. І ще багато чого творив Іван Абрамович Щесюк, але наше завдання полягає не в тім, щоб показати, як він брав, коли йому навіть не давали, а в тому, щоб розповісти, що сталося, коли його почали бити. «Бити» вираз цілком фігуральний, ви й самі розумієте, що Івана Абрамовича і пальцем ніхто не зачепив. Бити Івана Абрамовича почав спочатку місцевий «Перець». Виходить така са тирична стінна газета у Голобах тезка журналу «Перець». І редагує її автор журналу «Перець» поет-байкар Михайло Хижко. Він пра- цює вже кілька років на Голобському хлібоприймальному пункті вагарем і йому добре відома широка натура Івана Абрамовича Щесюка. Словом, «Перець» почав бити. Та з усього було видно, що Іван Абрамович не належав навіть до тих, що, не боячись нічого, бодай сміху бояться. Щесюк і сміху не боявся. Коли його почали бити, йому не засвербіло й за вухом. Він і не думав…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"